«На кожне покоління припадає своя війна»: поезія в час війни

0
2574

Війна – час, протягом якого ти починаєш цінувати важливість того, заради чого ти живеш, пише tv4.te.ua.  Вона змінює: твоє оточення, ставлення до тих речей, які ти до цього часу просто не помічав. Але найважливіше це те, що самі люди починають змінюються, вони  не залишаються байдужими, у них проявляється та людяність, яка так необхідна. Слід відзначити, що війна також торкнулася поезії у якій народилися нові поетичні нотки. Все більше поетів у своїх віршах проникають у глибину важливих подій нашої країни. Одним із них став тернопільський журналіст, молодий поет, учасник літературної студії «87»  Богдан Боденчук. Він поділився своїм баченням про те, який слід залишає війна у поетичних рядках.

–   Чи зазнала поезія змін під час війни?
Війна змінила життя багатьох людей. Події, які відбуваються на сході України, вплинули й на літературу. Створилось дві реальності: світ, в якому стріляють, помирають від куль і світ, в якому триває звичайне життя. В поезії з’явилось більше слів на військову тематику. Громадянська лірика дає можливість зупинити час і зафіксувати ці події. Неможливо спокійно писати про кохання, коли на сході воюють люди, з якими ходив до школи, друзі. Напевне, після цієї війни в українській літературі з’явиться новий Ремарк, який належно розповість про все.

– Як вплинула українсько-російська війна на свідомість поетів?
Багато поетів взагалі перестали писати, фактично це відбулось і зі мною. Всі вірші, що пишу – про війну. Люди втомились від такої інформації. Стараюсь не писати, стримуватись. Знаю знайомих поетів, яких поглинула ця війна, замість того, щоб писати, вони взяли до рук автомат. На кожне покоління припадає своя війна.

–   Яка роль поетів у час війни?
Бути чесними, не писати про те, чого не знаєш, чи не чув від знайомих, що повернулись з війни. Поети проводять літературні вечори, збирають гроші, речі для захисників України. Їздять на передову читати для воїнів. В цьому житті у кожного своя роль, вчитель має навчати, лікар – лікувати хворих, поет – писати. Важливо зберігати спокій. Література потрібна теж в тилу, щоб дати можливість хоч на 40 хвилин забути про все. Для того, щоб знову почати боротьбу.

– Чи існують певні обмеження написання текстів на військову тематику?

В Україні немає цензури: можна писати про все. Тож і обмежень не існує. Тільки після кількох написаних віршів про війну, я розумію, що варто зупинитись. В моїй збірці «Постріл» вистачає слів про війну.

– Як гадаєте, чи є відмінності у віршах періоду наймасштабніших світових війн в історії України та сьогоденній війні?

Кожна війна має свою інтерпретацію і кількість жертв. Кожна війна закінчується, тільки залежить скільки людей мають заплатити своїм життям заради цього миру. І кожна війна народжує своїх поетів та письменників. Пригадую історії діда Івана про Другу Світову війну і слухаю друзів, що повернулись зі сходу. Тому відмінність між минулим і теперішнім часом є. Винаходять нову зброю, поети також знаходять нові слова, рядки, вірші, щоб розповісти про ці події.

Яна Шайнюк, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. І. Франка

Прокоментуєте?

ЗАЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ

Прокоментуйте!
Напишіть Ваше ім'я