1-й номер українськомовного сатиричного журналу «Шершень» вийшов у Києві 19 січня 1906 року. Наклад одразу ж вилучили жандарми. Про це пише gazeta.ua.
Незадовго до того в Російській імперії скасували заборону на друк українською мовою та пом’якшили цензуру, що дало змогу створювати українську пресу. Одним з ідейних організаторів нового гумористичного видання став онучатий племінник Тараса Шевченка Фотій Красицький. Видавцем і редактором став громадський діяч Володимир Лозинський.
Перші редакційні збори журналу відбулися в будинку №15 на Андріївському узвозі. Пізніше редакція перебралася в будинок на теперішній вулиці Олеся Гончара. Контора розташовувалася на Хрещатику, 14.
Попри повну конфіскацію 1-го випуску, журнал продовжили випускати. Майже всі жарти в ньому стосувалися тодішньої політики та суспільних проблем. Дописували до нього Михайло Коцюбинський, Іван Франко, Панас Мирний, Іван Нечуй-Левицький, Леся Українка, Агатангел Кримський та інші. У журналі також з’явилися перші малюнки й карикатури, виконані професійними художниками.
Проіснував «Шершень» до липня 1906-го. За цей час редакції вдалося видати 26 номерів журналу. Тоді ж у видавництва почалися фінансові проблеми, адже жарти на одні й ті ж теми людям приїдалися. Погрожувала і влада. Але з яких причин його закрили — достеменно невідомо.
1908 року журнал з однойменною назвою вийде в Нью-Йорку. А ідейним продовжувачем київського «Шершня» вважають тижневик «Народна Воля», що видавався 1911-го на кошти Українського Робітничого Союзу.