Наталю Забілу любили мільйони дітей

0
96

Українська письменниця Наталя Забіла народилась 5 березня 1903 року у російському Санкт-Петербурзі.

Про це повідомляє gazeta.ua.

Походила з родини дворян із мистецькими традиціями. Серед її предків — поет-романтик Віктор Забіла. Дід поетеси Пармен Забелло — скульптор. Батьки вчилися в художньому училищі Штігліца.

1917 року родина переїхала до України в селище Люботин на Харківщині. Батько залишився в Петербурзі, тому старшим дітям довелося працювати, щоб якось вижити.
Поетеса закінчила прискорений курс гімназії, працювала на різних посадах, кілька років була сільською вчителькою. Саме від вчителювання вона отримала багато справжніх вражень про учнівське життя, навчилася бачити в кожній дитині особистість.

1925 року Наталя Забіла закінчила історичне відділення Харківського інституту народної освіти. Ще у студентські роки писала твори для дітей, прозу та поезію.
1924 року в Кам’янці-Подільському в газеті «Червоний кордон» чоловік письменниці Сава Божко надрукував її перший вірш на тематичній сторінці «Війна — війні». 1926 року вийшла перша книжка її поезій «Далекий край», а 1927 року — перша книжка для дітей — оповідання «За волю» та «Повість про Червоного звіра».

Іноді Наталя Забіла писала дорослу літературу, але твори для дітей стали її покликанням та щоденною працею. Вона здобула успіх, її любили мільйони малих читачів.

Вона писала у різноманітних жанрах і на різні теми. Український поет Валентин Бичко назвав її творчість «материнською піснею — цікавою, барвистою, розумною, клопіткою, дбайливою».

Письменниця змогла просто пояснити дітям про життя пращурів у п’єсі-фантазії «Перший крок» (1968) та у драматичній поемі «Троянові діти», яка є поетичним переказом «Слова про Ігорів похід». 1972 року ці твори отримали літературну премію імені Лесі Українки.

Світлина — джерело: mala.storinka.org

Прокоментуєте?

ЗАЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ

Прокоментуйте!
Напишіть Ваше ім'я