Ніна Головченко. Рецензія на книгу І. Андрусяка «Нечиста сила та інші капосні історії»

0
197

Андрусяк І. Нечиста сила та інші капосні історії : оповідання. Київ : Наш Формат, 2020. 112 с.

Досвід читання творів для дітей Івана Андрусяка («Сірка на порох», «Морськосвинський детектив», «Лякація», «Вісім днів із життя Бурундука», «Стефа і Чакалка: пригодницькі повісті», «Зайчикова книжечка» та ін.) дає змогу відчути провідні риси індивідуального стилю письменника.

Легкість подання складної проблеми, гумор, як своєрідна приправа, що полегшує сприймання непростих чи трагічних тем, розлоге асоціативне поле тексту, чіткі ціннісні орієнтири, пізнавально-розвивальна насиченість текстів, добірна й водночас органічна українська мова творів, їхня добра, тепла, животворна енергетика – це і є стильові константи індивідуального стилю письменника, що виразно проступають і в новій збірці оповідань І. Андрусяка «Нечиста сила та інші капосні історії» 2020 року видання.

Проблемі екології мови присвячено перше оповідання «Погані слова» (розділ «Розбишацькі оповідання»), у якому дід Прокіп навчає спраглих до лайки підлітків відчувати енергію слів, бо «в кожному з них велика сила таїться». Дід не сварить хлопців, а радить приберегти «отруйні гриби» мови для особливого випадку. Також наголошує, що його сини чули від батька «погані слова» лише один раз у житті за виняткових обставин, про які й розповідає. Отож, дидактичну настанову письменника щодо шляхетності мовлення корисно читати не лише дітям, а й дорослим, бо проблема лихослів’я, на жаль, дуже актуальна. Цій же темі присвячено й оповідання «Яблуко від яблуні», де описано пригоди хлопчаків та «настанови» від їхніх тат після наслідків катання дітей на… тракторі.

Пізнавальний акцент домінує в описі пригод «спецназу» сільських хлопчаків під керівництвом Шашка (Сашка): замість «штурму» захопленого Росією яру хлопці перелаштовуються на порятунок «рядового Лелеки», що випав із гнізда (оповідання «Спецназ»). У ході «операції» дізнаються, чим треба годувати пташеня, якого лелека знову випхав із гнізда і яке тепер житиме в Шашка «у стайні, поряд із курячими сідалами». На жаль, автор не пояснює, чому лелеченя випало з гнізда і чому «дорослий лелека», після того, як діти з драбини знову висадили пташеня у гніздо,  ще раз «виплюнув його з гнізда», тому твір видається трохи недопрацьованим.

Різдвяне оповідання «Хурделик» за темою перегукується з «Морозенком» П. Мирного, але, хоч і описує драматично-екологічну історію пошуку компромісу між живою та штучною ялинкою до новорічних свят, не має трагічної тональності (свого роду «антиморозенко»). До того ж, це дуже мальовнича пригода, що «проситься» до мульфільму.

Героями історичних оповідань постають поет Тарас Шевченко, філософ Григорій Сковорода та художник Ніл Хасевич. У легкій оповідній формі І. Андрусяк наближає сучасних дітей до значущих, а також невідомих широкому загалу постатей у культурі України. У такий спосіб письменник долучається до актуальної теми сучасної української літератури – повернення до мейнстриму українських імен, зміни акцентів при їхньому зображенні.

Так, малий Тарас Шевченко – герой оповідання «Нечиста сила» усамітнювався на кургані, у гайдамацькій печері, і малював при світлі вогнища, думав, як заробити на гарний папір, олівці, а може, і свитину. А невігласи із села Керелівки на Черкащині спричинилися до «викурювання» «нечистої сили» звідти, через що Тарас позбувся й місця для малювання, і служби у дяка Богорського, і трьох рублів, зароблених після освячення печери. В описі шкільних капостей І. Андрусяк згадує Грицька – халамидника, що поцілив кулькою в дяка (алюзія до «Федька-халамидника» В. Винниченка), але хитрощами відкупився від покарання різками (так Тарас, якому було доручено в суботу здійснювати покарання, заробив собі курку на харчі). Завершуються пригоди малого Шевченка в Керелівці тим, що він відлупцював різками п’яного дяка, який пропив Тарасові три рублі, а також поцупив у нього книжку («це буде за мої три рублі») та й: «Вийшов у ніч. Сліз більше не було». Історія драматична, невесела, хоч часом і смішна, але не трагічна: сирота Тарас мусив виживати, мусив заробляти на кусень хліба, мусив захищатися від несправедливості. Але найбільше дбав про книжки та малювання. Про такі пріоритети й ідеться в оповіданні насамперед, також тут багато пізнавальних історичних деталей, наприклад, відомостей про те, «скільки одному-єдиному панові обслуги… треба». Можливо, письменник планує серію отаких пізнавально-розвивальних історичних оповідань про Тараса, без ідеалізації та трагічних нот, бо перелік камердинерів, конюхів, лакеїв (усього 33 позиції) завершується фразою: «Навіть, бачте, маляри! Ото би хоч із одним таким зазнайомитися…»

В оповіданні «Гойдалка» йдеться про визволення з-під арешту Максима Залізняка та мимовільну участь у цьому дітей панотця Василя із села Куземин на межі Полтавщини і Слобожанщини. Історія, що, «за народними переказами», була «успішною», доповнена згадками про Григорія Сковороду, Димитрія Тупталенка, козака-ченця Євдокима, описами виробів опішнянських гончарів та специфіки «транспортування» арештантів на каторгу у клітці. Тобто, пригоди «орнаментовані» доречними історичними деталями.

«Вечір із Бей-Зотом» відкриває дітям ім’я художника-графіка, діяча Організації українських націоналістів Ніла Хасевича й розширює географію України для юних читачів: події відбуваються в селі Сухівці на Волині. На тлі розповіді про дитинство Хасевича, про специфіку боротьби за незалежну Україну в підпіллі, про епізод зміни художником криївки з метою конспірації І. Андрусяк посвячує читачів у технологію створення дереворитів, а також знайомить зі змістом пропагандистських листівок – «нехитрих», але «дохідливих», над якими працював Ніл Хасевич (псевдо – Бей-Зот):

ЗА ЩО БОРЮТЬСЯ УКРАЇНСЬКІ ПОВСТАНЦІ

Ні за Сталіна,

Ні за Суворова,

Ні за Гітлера,

На розум хворого.

За Україну,

За безмежную,

Ні від Йоськи, ні від Фріца

Незалежную!

Також у збірці оповідань І. Андрусяк подає нову порцію колоритних українських слів, що впадають в око, запам’ятовуються та згодом прикрасять живе мовлення (можливо, і замість поганих слів) його потенційних читачів: капосний, жевжик, лобуряка, халамидник, анциболоти, нипати та ін.

Отож, хоч збірочка «Нечиста сила та інші капосні історії» І. Андрусяка й дещо строката – поєднує дидактичні оповідання про сучасних «розбишак» та історичні оповідання – виховна функція та пізнавально-розвивальна домінанта її обумовлюють інтерес до цієї книги школярів віком від 10+. Також заслуговує на повагу намагання автора пояснити дітям складні життєві проблеми без трагічної ноти – наприкінці в оповіданнях для дітей переважає усмішка, самоіронія, відкритий фінал.

Джерело: KultReferenturaOUN

Прокоментуєте?

ЗАЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ

Прокоментуйте!
Напишіть Ваше ім'я