В незалежній Україні народилася нова культура, що отримала визнання на Заході. Наш час у плані культурного відродження можна порівняти з Ренесансом, що пережила Україна у 1920-ті роки.
Про це в інтерв’ю журналу «Країна» розповіла науковиця Тамара Гундорова, пише gazeta.ua.
«Контраст між початком 1990-х і нашим часом колосальний, – каже вона. – З’явилося багато інституцій. Народилося і визріло нове покоління. Беремо участь у міжнародних конкурсах, бієнале і перемагаємо. Розвивається кіно, книговидавництво. Є першокласні автори. Маємо не тільки переклади з іноземних мов, гранти і стипендії, а й молоду когорту перекладачів».
Українські тексти теж перекладають на Заході, і вони знаходять там визнання. Для України це важливо – давати джерела інформації в друкованому й електронному вигляді. «Тож нова культура народилася. Причому – у різних сферах», – зазначає науковиця.
Письменник Антон Санченко зауважував, що наш час колись згадуватимуть як добу розквіту й відродження української культури, подібну до епохи 1920-х років. Гундорова також поділяє цю думку.
«У 1920-ті роки культурне життя було інтенсивне. Творили знакові постаті – Микола Хвильовий, Майк Йогансен, Павло Тичина, Микола Бажан, Микола Куліш. Але була ідеологія – формування пролетарської культури. Це стримувало розвиток. Велика література народжується у складні, переломні часи. Тоді революція травмувала багатьох. Але й був приплив сил, нові можливості», – стверджує вона.
Нині також маємо бурхливі процеси, цікавих письменників. Але щоби бути на рівні, сучасна культура повинна осмислити досвід, зокрема 1920-х років, і піти далі, наголошує науковиця.
«Сучасна література, на відміну від тодішньої, має великий прошарок «літератури середньої полиці». Цей міцний середній шар робить культуру спрямованою до кожної людини. Це дає можливість читачу обирати книжки за своїми смаками. Формує ґрунт, із якого народжуватимуться геніальні речі», – підсумовує вона.
Повне інтерв’ю з Тамарою Гундоровою читайте в журналі «Країна».
Фото: Тарас Подолян
