Оксана Кротюк. «Драгоман» – у цифрах, іменах та світлинах

0
507

«Українська літературна газета» № 22 (288) опублікувала низку художніх перекладів. Їх виконали переможці Всеукраїнського конкурсу художнього перекладу «Драгоман». Жак Превер та Йозеф Рот, Альфред Теннісон та Вірджинія Вулф, Рюноске Акутагава, Хорхе Луїс Борхес, Ярослав Сейферт, Віслава Шимборська і ще ряд знакових імен світової літератури зазвучали новими голосами.

Публікація робіт переможців Всеукраїнського конкурсу художнього перекладу «Драгоман», № 22 (288) 2020 р.,  УЛГ

Учасниками перекладацького конкурсу «Драгоман» були слухачі однойменних студій, що тривали із жовтня 2019 по квітень 2020. Студії мали на меті охопити якнайширше коло зацікавленої перекладом молоді: тож працювали стаціонарно – з киянами – та дистанційно з рештою учасників.
Склад слухачів студій представляв понад 20 ВНЗ України.

Перші лекції «Драгомана», жовтень 2019 р.

На студіювання зареєструвалося 155 учасників. 95 % із них – студенти, решта – старшокласники. Цікаво, що приблизно такою є і пропорція «дівчата – хлопці» на користь перших. А проте – забігаємо наперед – між переможців конкурсу хлопців у відсотковому вираженні побільшало з 5% до 13%.

Найбільше було тих, хто вивчає англійську. Багато – німецьку чи французьку. Були ті, хто опановує іспанську, японську, хорватську, чеську, польську. Окремі – турецьку, арабську, китайську, нідерландську, шведську, італійську, грузинську.

Лекторами студій виступили майстри художнього перекладу та знані перекладознавці: Іван Бондаренко, Олег Жупанський, Олена О’Лір, Віталій Радчук, Олесь Кульчинський, Сергій Борщевський, Наталя Сидяченко.

Практичне завдання знаного тюрколога й перекладача Олеся Кульчинського викликало захоплення авдиторії 

Студії художнього перекладу викликали зацікавлення не тільки в молоді, а й у досвідчених перекладачів.

Василь Степаненко – поет та перекладач із грецької мови – завітав на лекцію знавця далекосхідних літератур майстра художнього перекладу  Івана Бондаренка

Завершальний етап роботи студій припав на час карантинних обмежень. Окрема подяка Віталієві Радчуку – знаному мовознавцю, перекладачеві й теоретикові художнього перекладу, який, виклавши  власний короткий курс із трьох лекцій стаціонарно, погодився підхопити студії і в дистанційній роботі.

Мовознавець, перекладач і теоретик перекладу Віталій Радчук  в колі колег. Зліва направо: Олена О’Лір, Ольга Демиденко, Оксана Кротюк

Декотрі з лекторів стали ще й наставниками студійців у процесі їхньої роботи над перекладами та працювали в журі. Роботу журі очолила Олена О’Лір. Також до наставництва та роботи в журі долучилися Євгенія Кононенко та Ігор Андрущенко. А ще – заступниця декана Факультету лінгвістики Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» Ольга Демиденко та викладачка цього факультету – кандидат філол. наук, старш. викл. Ганна Матковська.

Всеукраїнські студії художнього перекладу «Драгоман» були підтримані провідними видавництвами перекладної літератури – вони стали книжковими меценатами студій, запропонувавши свої видання для нагородження найуспішніших студійців.

Кожен нагороджений вибирав книжки собі до смаку – з поданого в мережі списку

«Драгоман» вдячний директорам видавництв: Олегові Фешовцю (видавництво «Астролябія»), Олексієві Жупанському («Видавництво Жупанського»), Анетті Антоненко («Видавництво Анетти Антоненко»), Олені Судаковій (Видавничий дім «Києво-Могилянська академія») – за спільне бажання ростити майстрів художнього перекладу.

Подяка від НСПУ Олегові Фешовцю, директору видавництва «Астролябія». Такі подяки отримав кожен видавець – меценат студій

Координувала роботу студій письменниця, член НСПУ Оксана Кротюк, якій і належала ініціатива цього проєкту. Відео- та фотозйомку лекцій – їх записано вісім –  зробив Микола Владзімірський. Лекції є у вільному доступі в ютубі.

Студійці взяли участь у Всеукраїнському конкурсі художнього перекладу «Драгоман». Участь у конкурсі не була обов’язковою – відтак не всі із заявлених вище мов були залучені в роботу.
Конкурсанти перекладали прозу й поезію із семи мов: німецької, французької, англійської, іспанської, польської, чеської, японської.
Позначку, за якою 1-ше місце, перетнуло шестеро студійців. Переможцями стали:

Андрій Зайцев, студент факультету лінгвістики НТУУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», номінація «Переклад з англійської мови (поезія)».

Марія Зуб’юк, студентка спеціальності «Японська мова і література та переклад, англійська мова» Київського національного університету імені Тараса Шевченка, номінація «Переклад із японської мови (проза)».

Ангеліна Юрків, студентка Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова, номінація «Переклад із польської мови (проза та поезія)», номінація «Переклад з англійської мови (поезія)».

Софія Мацькович, студентка Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, номінація «Переклад із німецької мови (проза) «, номінація «Переклад з англійської мови (поезія)».

Вікторія Фареник, студентка Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, номінація «Переклад з англійської мови (проза)».

Лілія Капуш, студентка кафедри комунікативної лінгвістики та перекладу Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, номінація «Переклад з англійської мови (проза)».

Ангеліна Юрків – одна з переможниць Всеукраїнського конкурсу художнього перекладу «Драгоман» та її відгук про студії

На 2-ге місце за кількістю балів вийшло 17 студійців – у різних номінаціях конкурсу.

Марта Зьола, випускниця факультету філології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, номінація «Переклад із чеської мови (поезія)».

Ірина Пінчук, студентка Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, номінація «Переклад із німецької мови (проза)».

Катерина Ігнатова, студентка факультету лінгвістики НТУУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»;

Альона Носова, студентка факультету української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, обидві – у номінації «Переклад із польської мови (проза та поезія)».

Соломія Король, студентка кафедри романської філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Олександра Петрова, випускниця НТУУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», обидві – у номінації «Переклад із французької мови (проза та поезія)».

Наталка Прокопчук, засновниця лінгвоцентру «Універсум», авторка проєкту «Наодинці зі всіма: Перекладацькі одкровення», номінація «Переклад із французької мови (проза)».

Поліна Садченко, студентка факультету іноземної філології Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова, номінація «Переклад з іспанської мови (проза)».

Микита Яворський, студент Київського національного університету імені Тараса Шевченка спеціалізації «Переклад з англійської та другої західноєвропейської мови», номінація «Переклад з англійської мови (проза та поезія)».

Тетяна Кінащук, студентка кафедри комунікативної лінгвістики та перекладу Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, номінація «Переклад з англійської мови (поезія)».
Найбільша кількість конкурсантів спробувала себе в перекладі прози з англійської мови. Відтак і переможців у цій номінації найбільше. Отже, номінація «Переклад з англійської мови (проза)»:
Анна Бовтик, студентка Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Людмила Власюк, студентка магістратури факультету лінгвістики НТУУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського».

Ірина Глібчук, студентка Львівського національного університету імені Івана Франка.

Альона Грищук, студентка магістратури факультету лінгвістики НТУУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського».
 
Тетяна Кієнко, студентка інституту післядипломної освіти НТУУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського».

Аліна Сідорова, студентка факультету лінгвістики НТУУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського».

Дмитро Скідан, студент кафедри теорії, практики та перекладу англійської мови факультету лінгвістики НТУУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського».

Студійці отримали Сертифікати Всеукраїнських студій художнього перекладу «Драгоман», які засвідчують їхнє фахове вдосконалення, та подарунки від меценатів конкурсу.
Організатори студій дбали про вагу Сертифікату – відтак сертифіковано та відзначено книжками лише найпрацьовитіших, а проте не тільки тих, хто взяв участь у конкурсі.

Сертифікати Всеукраїнських студій художнього перекладу «Драгоман»

Між студентської молоді сертифікати про успішну роботу в студіях отримало й троє старшокласників. Їхній інтерес до мистецтва художнього перекладу радує особливо.

Важливою нагородою та заохоченням стали для переможців конкурсу і публікації їхніх робіт на шпальтах літературної преси: «Українська літературна газета» та «Літературна Україна».  Окремі переклади опубліковано в журналі для підлітків «Однокласник».
Нині успішні випускники  мають публікації своїх робіт і в п’ятому випуску збірника перекладів «Ars Translatorica»,  що його впорядковано у межах спільного перекладацького проєкту кафедри романо-германської філології Рівненського державного гуманітарного університету і факультету лінгвістики НТУУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» (Головний редактор – д. філол. н., проф. Деменчук О.В., відповідальні редактори – к. філол. н., доц. Константінова О.В. та канд. пед. н., доц. Демиденко О.П.)
На завершення додамо, що Всеукраїнські перекладацькі студії «Драгоман» були підтримані багатьма ЗМІ. Це дало можливість поінформувати та залучити широке коло молоді з усіх куточків України.
Партнерами студій стали: провідні мережеві літературні ресурси Літакцент та Буквоїд, журнал для підлітків «Однокласник», газети «Літературна Україна» та «Українська літературна газета», «Україна молода», а також UA: Українське радіо, UA: Українське радіо «Житомирська хвиля» та радіо UA: Культура.

Щоб розуміти рівень знань, які отримали випускники «Драгомана», варто знати про тих, хто поділився з ними досвідом та майстерністю.
Нижче – інформація про лекторів. Вони, додамо, працювали у студіях на засадах інтелектуального меценатства.

Подяка від НСПУ Олені О’Лір – голові журі Всеукраїнського конкурсу художнього перекладу «Драгоман». Подячну грамоту отримав кожен лектор студій

Іван Бондаренко – доктор філологічних наук, професор, сходознавець, перекладач. Автор і співавтор понад 250 опублікованих праць, серед яких наукові статті, підручники, хрестоматії, словники тощо, а також 17-ти збірок та антологій перекладів японської і корейської поезії.
Іванові Бондаренку належить перший в Україні переклад ліричного прозового щоденника славетного Басьо, пересипаного перлинами хайку. Також він переклав нам Рьокана – цього дивовижного японського Сковороду – і ще цілу низку знакових поетів Японії. Іван Бондаренко збагатив нашу літературу також перекладами найвідоміших корейських поетів. Поетичний спадок Кім Соволя – перлина корейської, а тепер і української  перекладної літератури.
Лавреат премії імені Миколи Лукаша.
Кавалер японського ордена «Вранішнього Сонця».

Олег Жупанський – поет, перекладач, видавець. 20 років віддав славетному журналові іноземної літератури «Всесвіт», де працював у відділі літератури та мистецтв, а згодом очолив відділ поезії.
У його перекладах із французької опубліковано антологію дитячої поезії «Троє цуценят покидають Париж», твори Жака Превера, Жана Поля Сартра, Рене Шара, Альбера Камю, Анрі Мішо, Ґі Бретона, Філіпа Жаккотте, Жана Жане та ін.
З німецької – поезії Райнера Марії Рільке, Франца Верфеля, Ернста Шонвізе, Ґергарта Фріча, Ернста Яндля, Андреаса Окопенка у збірці «Двадцять австрійських поетів ХХ сторіччя».
Лавреат премії імені Максима Рильського.

Олена О’Лір – поетка, перекладачка, літературознавець, кандидат філологічних наук. 
Перекладає переважно з англійської («Гобіт» та інші твори Дж. Р. Р. Толкіна, казки Беатрікс Поттер, проза Джозефа Конрада) та  давньоанглійської. Здійснила перший в історії української літератури переклад найдавнішої англосаксонської епічної поеми «Беовульф» . Як літературознавець досліджує питання віршознавства та творчість послідовників київської неокласичної школи. Упорядниця та редакторка низки книжок Ігоря Качуровського. Лавреат літературних премій ім. Бориса Нечерди (2008), ім. Григорія Кочура (2012), ім. Олександра Білецького (2018).

Віталій Радчук – перекладознавець і лінгвіст, кандидат філологічних наук, автор понад 150 наукових праць, доцент кафедри теорії та практики перекладу з англійської мови Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка.
Професійний перекладач широкого профілю з досвідом синхронного та послідовного тлумачення міжнародних конференцій, переговорів, фестивалів, мітингів, протокольного перекладу на найвищому дипломатичному рівні, усного та письмового кіноперекладу, технічного, ділового, військового, наукового, публіцистичного, юридичного перекладу.
У творчому доробку художні переклади, зокрема 13 книжок для дітей. В Інституті філології КНУ Віталій Радчук веде практику письмового та усного перекладу (майстерню), редагування перекладів, лекційні курси «Основи теорії перекладу», «Теорія перекладу», «Актуальні проблеми теорії і критики перекладу» тощо. Свої теоретичні здобутки вчений широко застосовує у своїх лекціях, семінарах, експертизах. Виступав із лекціями та доповідями на наукових конференціях у Кембриджі, Лондоні, Парижі, Оломоуці, Єревані, Мінську, у вузах Донецька, Луганська, Херсона, Запоріжжя, Сум, Харкова, Львова, Луцька, Чернівців, Хмельницького, Києва.

Олесь Кульчинський – сходознавець, тюрколог, перекладач, публіцист, доктор філософії в тюркології та кандидат філологічних наук. Перекладає з ряду східних мов: турецької, османської, кримськотатарської, урумської та фарсі. Також з англійської. Переклав українською мовою найвідоміші твори нобелівського лавреата з Туреччини Орхана Памука, а також романи та оповідання низки інших класичних і модерних тамтешніх авторів. Сприяє популяризації української літератури в Туреччині.
Олесь Кульчинський – випускник Інституту тюркологічних студій при Стамбульському університеті. Досліджує османо-українські відносини 17 століття. Окрім минувшини, стежить за сучасною політичною ситуацією в Туреччині, зокрема за розвитком відносин Анкари, Києва та Москви в умовах військового конфлікту України та Росії.
Лавреат премії імені Миколи Лукаша.

Сергій Борщевський – поет, перекладач, фахівець з іспаномовних літератур. Переклав на українську твори знаних поетів та прозаїків Аргентини, Куби, Чилі, Уругваю, Мексики, Колумбії, Перу, Іспанії та ін. Леопольдо Лугонес, Хорхе Луїс Борхес, Фелікс Лопе де Вега, Федеріко Гарсія Лорка, Пабло Неруда, Хуліо Кортасар, Габріель Гарсія Маркес, Маріо Варгас Льйоса, Ісабель Альєнде – це далеко не повний перелік його перекладацьких надбань.           
Відзначений літературними преміями імені Івана Кошелівця, Максима Рильського, Василя Мисика, Романа Гамади, Григорія Кочура,  Миколи Лукаша, Орденом Травня Аргентинської Республіки та ін.

Наталя Сидяченко – перекладачка, літературознавець, кандидат філологічних наук.  У перекладацькому набутку – переклади прози й поезії з польської мови, зокрема твори лавреатів Нобелівської премії Віслави Шимборської (збірка поезій «Під однією зіркою») та Чеслава Мілоша (романи «Земля Ульро», «Долина Ісси» та книжка вибраного). 

За словами ініціаторки та координатора Всеукраїнських перекладацьких студій «Драгоман» Оксани Кротюк, є всі підстави сподіватися, що за кілька років українська перекладацька школа збагатиться новими яскравими іменами. Окрім фахових умінь, ці молоді перекладачі  матимуть іще й добрий художній смак.



Прокоментуєте?

ЗАЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ

Прокоментуйте!
Напишіть Ваше ім'я