Зима іще лютує.
Кучугури здаються вічними.
Як важко на межі
(аби хоч не перетнути)
відчаю!
…На цвинтарі у Вибутах
(цікаво)
ще місць багато в них?
(На випадок, якщо
ми по-дорослому,
врешті, вгатимо).
Невтомні дипломати
щодекади усе мобільніші.
Надати допомогу нам
охочих тепер побільшало.
А все ж… Тривожний лютий випробовує нашу витримку.
(Почуєш заспокоєно-байдужих – не дуже вір таким).
Зима іще триває. Роздає олімпійське золото.
Просочується сонце крізь великі дірки озонові.
…Цікаво: а у Вибутах…
Утім, я уже питав про це.
А ще раз пригадав,
бо у ворожих військах – ротація.
Вибути – село у Псковській області, місце поховань псковських десантників, ліквідованих нашими бійцями на Донбасі
м. Харків
Прокоментуєте?