Авторка бестселерів про українську мову Ольга Дубчак у ЦРБ ЦБС «Свічадо» поспілкувалася з дев’ятикласниками школи №222 Святошинського району м. Києва.
Ольга Дубчак – головна редакторка і співзасновниця видавництва «Віхола» (2020), кандидатка філологічних наук, авторка популярної серії книг про українську мову (нонфікшн) «Чути українською. У світі звукі[ў] і букв» (2020), «Бачити українською. Слово в мовній картині світу» (2021), «Перемагати українською. Про мову ненависті й любові» (2022).
У розмові з учням пані Ольга розповіла про те, що до створення нетрадиційного підручника з української мови її умотивував багаторічний досвід редагування навчальної літератури (підручників і посібників з української мови та літератури) в одному з київських видавництв. Хотілося зробити книгу, яка читалася б легко, була цікавою, веселою, і водночас переконливо доводила самодостатність і багатство української мови. Цю мрію вдалося успішно реалізувати, хоч через початок воєнної агресії Росії в 2022 році плани довелося коригувати: спершу більш актуальним завданням стало видання третьої книги серії «Перемагати українською. Про мову ненависті й любові». А вже тепер, в умовах війни, підготовлено до друку четверту книгу, яка спершу планувалася як третя, ‒ «Бути українською».
Воювати мовою так само важливо, як і безпосередньо на полі бою
У книжці «Чути українською. У світі звукі[ў] і букв» йдеться про голосні та приголосні звуки української мови, але вже у назвах розділів проступає своєрідність авторського подання цієї теми: «Як чуємо, так і пишемо (майже»); «Місце під сонцем. Наголос»; «Милозвучності ніхто не скасовував»; «Літера Шредінґера. М’який знак»; «Твердість характеру, Апостроф» та ін.
У виданні «Бачити українською. Слово в мовній картині світу» головним персонажем виступає слово. Авторка розповідає про лексичне значення слів, про походження їх (Розділ «А ви до нас звідки?…»), про «Сфери вживання лексики», про активну та пасивну лексику, будову слова та частини мови тощо. І знову ж таки, авторка інтригує читача уже в назвах розділів, наприклад: «Яка морфема найкрутіша?», «На заміні сьогодні він. Займенник», «Найближчий до начальства. Прийменник», «Архітектор речень. Сполучник».
З’ява книга «Перемагати українською. Про мову ненависті й любові» (2022) обумовлена жахливою російською агресією у лютому 2022 року. Як реакція на підступність жорстокого ворога книга розпочинається з Частини першої «Мова ненависті». У передмові авторка наголошує, що «мова ненависті ‒ річ погана, але під час війни ‒ цілком добра й навіть необхідна. Як ми називаємо ворога? За якими мовленнєвими особливостями легко його розпізнаємо? Чи вміємо ми воювати словом? Чи достатньою є наша русофобія?» Авторка доводить, що «воювати мовою так само важливо, як і безпосередньо на полі бою». І подає розлогий матеріал для цієї боротьби, наприклад промовисті фразеологізми: «Тату, чорт у хату лізе! – Нехай! Аби не москаль!»; «Бог створив цапа, а чорт – кацапа» та ін.
Однак у другій частині цієї книги «Мова любові» Ольга Дубчак твердить, що для українського народу мова є передусім «домом буття». Що українська мова ‒ «це мова любові, ніжності й підтримки в тяжку мить. І саме зараз вона потрібна нам як ніколи. Книжка “Перемагати українською“ ‒ це також про плекання українського слова й прагнення берегти його попри все».
Чи можна стати успішним, сповідуючи українську мову?
У розмові з київськими старшокласниками Ольга Дубчак акцентувала на тому, що виросла в Києві, у російськомовному середовищі. У школі мала успіхи в опануванні української мови. Вчителька, що викладала цей предмет, спонукала до участі в олімпіадах, конкурсах, перемоги на яких додавали впевненості та, власне, й уплинули згодом на вибір професії. Проте і в університеті, де Ольга Дубчак опановувала українську мову та літературу, між парами студенти спілкувалися російською… Але під час першого Майдану 2004 року, на який вийшла її група, Ольга поставила собі питання: за що стоїмо?.. І її перехід на українську став остаточним і незворотнім рішенням. Зараз українська мова – це її професія і її головна цінність.
Проте до тих людей, що опановують українську з великими складнощами, Ольга Дубчак ставиться толерантно: усіх громадян, хто прагне говорити українською, треба підтримувати. Не можна зневажати людину, яка помиляється, послуговується суржиком чи діалектом. Щоб покращити своє володіння українською мовою, треба нею постійно спілкуватися, а також читати книги українських авторів. Українська мова має складну історію, але вона збережена, вона багата й повноцінна. Не кожен народ має свою національну мову. Українцям пощастило її не втратити. Тому треба нею користуватися, бо вона є, вона наша, і це – нормально.
Чи можна стати успішним, сповідуючи передовсім українську мову? Так, наголосила Ольга Дубчак, і розповіла, як із групою однодумців вони у 2020 році створили видавництво «Віхола», що спеціалізується на виданні книжок українських авторів. І цей проєкт дуже успішний. Адже книги видавництва відзначені авторитетними українськими преміями, презентуються на міжнародних книжкових виставках, перекладаються іноземними мовами. Із видавництвом співпрацюють понад 100 українських авторів. «Їхні твори стають бестселерами з накладами більше як 60 тисяч проданих примірників і відзначаються престижними нагородами: Шевченківська премія, Книга року BBC, відзнаки українського PEN-клубу»[1]. 2022 року видавництво «Віхола» втрапило до переліку журналу Forbes Ukraine Next250 ‒ списку 250 перспективних малих і середніх українських компаній.
Про широку затребуваність книг Ольги Дубчак, виданих «Віхолою», свідчить те, що видання «Чути українською» увійшло до переліку бестселерів 2021 року за версією «Читомо», а книжка «Перемагати українською» увійшла до переліку найкращих українських книг 2022 року в категорії «Нонфікшн» за версією українського ПЕН.
Розповідаючи про те, що найбільше імпонує їй, як авторці, у роботі над книгою, Ольга Дубчак наголосила, що важливим є натхнення, бажання писати. Дуже приємним є момент, коли книга матеріалізується, коли тримаєш у руках черговий примірник написаного тобою. Дуже тішать позитивні відгуки читачів. Але бувають і хейтерські дописи, на які часом реагуєш емоційно, або ж осмислюєш їх аналітично. Або не звертаєш уваги) Зустрічі з читачами – теж дуже повчальний досвід.
Ольга Дубчак назвала кілька цікавих фактів про українську мову, які увиразнюють її повноту та самодостатність. Так, наголос в українській мові вільний, як і сам народ. Він не фіксується на прикінцевому чи останньому складі, як, приміром, в італійській чи французькій мові. А зменшено-пестливі суфікси надають українській мові особливої експресивності і можуть додаватися до різних частин мови: гарнесенький, тонюсінький, носик, хлопченятко, воріженьки, спатоньки, будь ласочка. Таких особливостей українська мова має аж 83.
Юні кияни уважно слухали авторку, яка легко й переконливо довела, що знати українську мову – це круто, цікаво і важливо. На запитання про те, як опанувати професію редактора, щоб працювати у видавництві, Ольга Дубчак відповіла, що важливо мати бажання і мотивацію. Освіту бажано мати гуманітарну, філологічну. Треба бути грамотним, тобто знати правила українського правопису і вміти ними користуватися. «До того ж, якщо ви посидючі, терплячі, умієте читати довго і уважно – то всі інші нюанси роботи у видавництві вам допоможуть опанувати».
Ольга Дубчак подарувала декілька примірників своїх книг з автографом бібліотеці «Свічадо». Також вона поспілкувалася з дорослими шанувальниками її книг – слухачами курсів української мови, які щочетверга у «Свічадо» (Київ, бульвар Жуля Верна, 13В) проводить бібліотекарка закладу Ірина Бондаренко. Саме Ірина Бондаренко й запросила відому авторку мовного нонфікшну Ольгу Дубчак на зустріч у бібліотеку, підготувала та модерувала цю цікаву розмову.
Фото Ірини Голобородько
[1] Віхола: https://www.vikhola.com/pro-nas
