Професійні якості людини починають формуватися зі школи, з вивчення історії, української та іноземної літератури, формування ставлення до світу та виховання моральних якостей. Саме тому сьогодні, доки триває нічим не спровокована російська війна в Україні, стільки уваги присвячується формуванню нового покоління українців в усій освітянскій системі, в школах та вузах. Серед педагогів та всіх працівників освіти сьогодні поширюється думка про те, що у школах України не повинна вивчатися література країни-ворога, яка сьогодні вбиває українців, спалює наші ниви з хлібом, захоплює та руйнує міста та села, наші будинки і нав’язує в них свої порядки, зокрема насильно проводить русифікацію суспільного простору, насильно нав’язує вивчення своєї мови та літератури, свого фальсифікованого варіанту історії. Це неприпустимо, бо веде до геноциду українців та знищення України, як країни, як держави, як нашої Батьківщини.
Члени предметної (галузевої) експертної комісії з української та зарубіжної літератур при Міністерстві освіти і науки України, Української асоціації викладачів зарубіжної літератури, української наукової та педагогічної спільноти, письменників та громадських діячів України звертаються з відкритим листом до Міністра освіти і науки України Сергія Шкарлета, а також в Офіс Президента України, в Кабінет Міністрів, Комітет з питань освіти, науки та інновацій ВР України.
У ньому, зокрема, говориться: «У ЗМІ, зокрема в ефірі національного телемарафону, з’явилося повідомлення від керівника Головного управління загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України п. Юрія Кононенка про те, що згідно пропозицій нашої експертної комісії в навчальних програмах із зарубіжної літератури для 5-9 та 10-11 класів закладів загальної середньої освіти вибірково будуть представлені твори російських авторів. Насправді ж така заява згаданого високопосадовця суперечить рішенню, ухваленому як відповідною робочою групою, так і експертною комісією, які одностайно прийняли ухвалу про повне вилучення текстів російських авторів з навчальних програм із зарубіжної літератури для 5-9 та 10-11 класів закладів загальної середньої освіти (протоколи: № 2 від 13 червня 2022 року та № 5 від 12 липня 2022 року відповідно).
Шановний пане Міністре, ми хочемо ще раз підкреслити нашу виважену та тверду позицію: після того, як 24 лютого 2022 року РФ розпочала повномасштабну військову агресію проти України, підтриману режимом білоруського диктатора Лукашенка, літератури країни-агресора в шкільних програмах, а відтак і в підручниках бути не повинно! Ми твердо переконані, що половинчастих рішень у цьому питанні бути не може. У час, коли від зброї окупантів гинуть наші воїни, а під завалами зруйнованих будинків помирають наші діти, російська література як предмет вивчення в школі є тригером для української нації!
Наша позиція ґрунтується на думці широких фахових кіл та громадськості, яким не байдуже майбутнє молодого покоління. Російська література глибоко інфікована вірусами імперськості й месіанства, тож збереження її в шкільних програмах України нівелює здобутки нашої державності та демократії. Перемоги ЗСУ на фронті будуть неповними без рішучого подолання впливу російських імперських наративів, що їх поширюють російська література та культура, які є потужним пропагандистським інструментом, спрямованим на знецінення української культури та нації загалом. Недаремно ж кажуть, що «слідом за Пушкіним приходить Путін».
У разі прийняття колегією Міністерства освіти і науки України рішення щодо часткового збереження російських творів у названих шкільних програмах було би не лише перекреслено роботу та позицію згаданих робочої групи та експертної комісії, а й спаплюжено пам’ять тисяч загиблих українських патріотів, проігноровано почуття сотень тисяч українців і українок, котрі вже стали жертвами російської агресії.
Шановний пане Міністре, ми дуже сподіваємося на Вашу мудрість та державницьку позицію у вирішенні цього дражливого й стратегічно важливого питання. Певні, що Ви в цій ситуації виступите гарантом дотримання всіх правових процедур, на яких ґрунтується демократичне суспільство, цінності якого наша країна має обстоювати як кандидат на членство в ЄС».
Відкритий лист уже підписали тисячі представників освітньої галузі, педагогів, вихователів, вчених, студентів, батьків та шкільних активістів. Серед підписів листа автографи кандидатів педагогічних наук, членів предметної (галузевої) експертної комісії з української та зарубіжної літератур при МОН України Юлії БАЛАХОВСЬКОЇЮ, Тетяни БЛЄДНИХ, Олександра БОЙКА, Інни ГАЛАК, Лариси ГУМАНЕНКО, Лариси ЙОЛКІНОЇ, Ольги НЕВМЕРЖИЦЬКОЇ, Валентини ПОЛИВАЧ, Алли ПОЛТОРАЦЬКОЇ, Олександра РАТУШНЯКА, а також Ніни ГОЛОВЧЕНКО, кандидата педагогічних наук, літературного критика, журналіста; члена Національної спілки журналістів України, члена предметної (галузевої) експертної комісії з української та зарубіжної літератур при МОН України, Юрія КОВБАСЕНКО, президента Української асоціації викладачів зарубіжної літератури, професора кафедри світової літератури Інституту філології Київського університету ім. Б. Грінченка, заслуженого працівника освіти України, Сергія БОРЩЕВСЬКОГО, віце-президента Української асоціації викладачів зарубіжної літератури, дипломата, перекладача, письменника, Валерія КОРНІЙЧУКА, віце-президента Української асоціації викладачів зарубіжної літератури, професора кафедри літератури Львівського національного університету імені Івана Франка, Івана АНДРУСЯКА, поета, дитячого письменника, прозаїка, перекладача, лауреата Премії імені Лесі Українки, Тетяни ЧЕРЕП-ПЕРОГАНИЧ, української поетеси, прозаїка і драматурга, журналістки, перекладачки, члена Національної спілки письменників України, Національної спілки краєзнавців України, лавреата національних і міжнародних премій, та багатьох інших.
З аналогічним листом звернулася до міністра і громадська організація «Всеукраїнська асоціація викладачів української мови та літератури».
Освітяни просять редакції газет, журналів, канали телебачення, інтернет-ЗМІ повідомити громадськість України про їхню ініціативу. А також, якщо ви підтримуєте викладене у листі, то підтримайте освітян, поставте і свій підпис під листом, який уже підписали багато і журналістів також. Для цього зайдіть за одним з цих посилань або ж в гугл-форму листа для підписів і вкажіть своє прізвище, ім’я та по батькові. Також, за бажанням, укажіть місце роботи, посаду, науковий ступінь і звання за наявності та/або вкажіть ваш статус (студент, учень, пенсіонер, мати чи батько учня тощо)
Інформаційна служба НСЖУ
nsju.org
Прокоментуєте?
