Патрульні Вікіпедії: як влаштована онлайн-енциклопедія та які «війни» в ній вирують

0
81

Визначення слову «вікіпедія» дає сама Вікіпедія. І це найкраща ілюстрація того, що це за ресурс. Коли ми гуглимо якесь слово, явище чи поняття, першим посиланням є саме стаття у вільній онлайн-енциклопедії. Неважливо, про що: краєзнавчий музей у селі Криворівня або Летюче Локшинне Чудовисько — Вікіпедія має визначення, джерела та факти.

Але звідки ці статті беруться, хто їх пише? Розповідаємо про авторів української Вікіпедії, про те, як вони патрулюють інфопростір, та про те, чи можна з ними домовитися й «покращити» біографію чиновнику чи політику. Про це пише hromadske.ua.

Гуртожиток «Вікіпедія» або що таке спільнота вікіпедистів

Вікіпедію створили американці Джиммі Вейлз та Ларрі Сенґер у 2001 році. Одна з перших статей була про пуделя і містила всього одне речення. Нині ж Вікіпедія входить у десятку найвідвідуваніших ресурсів, має понад 300 версій різними мовами, а одну зі статей редагувала навіть астронавтка Крістіна Кох під час космічного польоту.

Українськомовна версія з’явилась у 2004 році й має сьогодні понад мільйон статей. Усе це — заслуги не штучного інтелекту, а звичайних людей, що працюють на волонтерських засадах.

«Вікіпедія — це продукт колективної волонтерської діяльності. Тут немає спеціально найнятих людей, — каже Антон Процюк, адміністратор української Вікіпедії, координатор програм ГО «Вікімедіа Україна». — Я поєдную в собі дві ролі. З одного боку, я волонтер, автор, редактор та адмін Вікіпедії. За це мені не платять. А з іншого 一 працюю в ГО «Вікімедіа Україна», і от за це — платять. Я займаюся однією справою — розвитком Вікіпедії, але на різних позиціях та засадах».

Волонтери працюють на стенді представництва Вікіпедії та Вікімедіа на Atlas Weekend
Волонтери працюють на стенді представництва Вікіпедії та Вікімедіа на Atlas Weekend. Фото: Вікімедіа Україна / Wikimedia Ukraine / Facebook

У ГО «Вікімедіа Україна» працюють шестеро людей. Вони займаються здебільшого технічною підтримкою та популяризують Вікіпедію. А ще організовують різні тренінги та конкурси для спільноти вікіпедистів.

Спільнота ж авторів української Вікіпедії не має чіткої ієрархії, офісу чи графіку роботи. Є лише обов’язкові правила, яким мають відповідати самі статті. І це майже так само важливо, як Конституція для України.

Близько трьохсот найактивніших дописувачів роблять титанічну роботу, аби ми могли дізнатися, наприклад, що «Тауматауакатангіангакоауауотаматеапокануенуакітанатаху» — це назва пагорба в Новій Зеландії.

Автори та редактори спілкуються у тій-таки Вікіпедії на сторінках обговорення, знають одне одного за нікнеймами та айдішками, часом мають зустрічі офлайн. Ніхто не може назвати точну кількість людей у спільноті, адже вони постійно змінюються.

Отже, Вікіпедія — це такий собі віртуальний гуртожиток. Але ж хто його населяє?

Автори, патрульні, адміни

Вікіпедія — це не звалище символів та слів. Це реальна енциклопедія, яку пишуть, перевіряють, доповнюють і редагують ентузіасти.

Серед них є рольовий поділ: автори пишуть статті, патрульні редагують та перевіряють, адміністратори вирішують конфлікти й вилучають статті, які порушують правила тощо.

Загалом протягом місяця Вікіпедію розширюють три тисячі дописувачів, із них двісті п’ятдесят — суперактивні: вони роблять понад 100 редагувань на місяць.

«Я — вікіпедист. Займаюся правозахистом і зоозахистом, організацією культурних та освітніх подій, краєзнавством. Веган, живу в Сєвєродонецьку, — розповідає Левон Азізян, патрульний україномовної Вікіпедії. — Почав з редагування статті про Нагірний Карабах у 2007-му. Мене дратувала застаріла, ще радянська інформація, що там була».

За весь час Левон написав півтори тисячі статей на найрізноманітніші теми: від музичних гуртів і краєзнавчих музеїв до великих досліджень про якийсь географічний край.

«Найменше я писав про юриспруденцію, бо за фахом я юрист, — розповідає він. — У нашій спільноті помітно, що люди уникають тематики, яка їм близька за професією, адже після роботи хочеться відпочити. Нам ніхто не каже, що писати і як. Кожен вільний у темах. Є люди, як люблять щось конкретне: тільки географія, тільки залізниці. А є ті, хто любить просто ходити й виправляти помилки. Такі люди називаються “патрульні”. Зараз це про мене».

В українській Вікіпедії 131 тисяча зареєстрованих дописувачів. Щоправда, серед них є й ті, хто ніколи нічого й не писав.

Кожен із дописувачів має власну мотивацію, але найбільш поширена — ідея вільного доступу до знань.

Антон Процюк розповідає про роботу над Вікіпедією в офісі Wikimedia Ukraine
Антон Процюк розповідає про роботу над Вікіпедією в офісі Wikimedia Ukraine. Фото: MeOlya / Wikimedia Ukraine

Антон Процюк, який у спільноті вже 9 років, каже, що ним керує ідейність, бажання розвивати українську мову та усвідомлення впливу на те, що читають десятки тисяч людей.

«Мої найпопулярніші пости у фейсбуці бачать кілька сотень друзів і знайомих. Натомість найуспішніші статті прочитали кілька тисяч людей. А найпопулярнішу статтю у Вікіпедії протягом 2020 року переглянули аж 115 тисяч разів», — каже він.

Інша авторка, Айно Войстрик, перекладає для Вікіпедії статті.

«Я пишу до Вікіпедії з 2018 року, відколи брала участь у конкурсі «Скандинавська весна», — розповідає вона. — Це був особистий інтерес до скандинавських мов, адже я філологиня та перекладачка. Тоді я переклала кілька об’ємних статей для Вікі, але пишу й далі, навіть після конкурсу. Для мене це не лише гарний спосіб попрактикуватися у перекладі, а й можливість виграти класні призи в тематичних конкурсах. Крім того, це нагода дізнатися більше про маловідомі теми із життя різних країн. І, звісно, розповісти про них іншим».

Проте світ авторів та патрульних не такий світлий і безкорисливий, як могло здатися.

Як покращити біографію за 500 доларів

Пересічні люди можуть не знати, як написати чи відредагувати статтю у Вікіпедії. Що б ви зробили, аби дізнатися? Звісно, загуглили б.

Вікіпедії не можна заплатити за статтю чи редагування. Таких послуг просто не існує. Подібні пропозиції — окремий бізнес, іноді недобросовісний. І саме на цей бізнес нас скеровує пошуковик.

Слоган одного з таких сайтів — «PR і нативна реклама у Вікіпедії». Там пропонують написати, відредагувати або пом’якшити розділ «Критика, скандали, звинувачення». Вартість замовної статті, яка представлятиме вас у вигідному світлі — 500 доларів.

Окрім того, що такі матеріали суперечать політикам Вікіпедії, автори ще й пропонують послуги, яких надати не можуть.

«Вони обіцяють, що статтю не видалять. Але це обман, бо такі рішення ухвалює спільнота, а не одна людина. І зазвичай ми відстежуємо замовні статті та вилучаємо їх. Ніхто не може гарантувати, що статтю не вилучать, навіть якщо ви заплатили за це», — наголошує адміністратор української Вікіпедії Антон.

«Якщо хтось пише статтю за гроші, то, в принципі, це окей. Але Вікіпедія має правила для таких матеріалів. Найголовніше — зазначити, що матеріал написано за гроші, назвати замовника та виконавця. Тоді це не порушує правил. Але якщо ми, патрульні, натрапляємо на статтю, де співають оди сумнівним чиновникам, рекламують бізнес чи щось таке — ми редагуємо або видаляємо такі матеріали», — розповідає він.

15 найпопулярніших статей української Вікіпедії у 2020 році
Фото: Вікімедіа Україна / Wikimedia Ukraine / Facebook

Спільнота шукає користувачів, які порушують правила, та блокує їх. Але це постійний процес, тож раз і назавжди перемогти це явище фактично неможливо.

Пропаганда, війна редагувань та інформаційний вандалізм

Окрім замовних статей, Вікіпедія має й інші проблеми: людський фактор та умисну пропаганду.

Коли публікується будь-яка стаття, вона проходить перевірку. Перевіряє хтось із патрульних (а їх близько 500 людей). 

Якщо стаття правильна та має достатньо достовірних джерел — усе о’кей. Але якщо це не так, або якщо стаття ще не була перевірена — вона отримує позначку «неперевірена версія».

Вікіпедія не претендує на роль достовірного джерела, що не потребує критичного мислення та фактчекінгу. Антон та Левон одностайно наголошують: статті пишуть звичайні люди, тож не варто сподіватися на стовідсоткову об’єктивність. Людський фактор спрацьовує по-різному, але зрештою саме він погано впливає на якість чи порушення правил Вікіпедії:

«Після подій на Майдані та з початком війни у Вікіпедії з’явилася проблема — пропаганда. Якість статей, дотичних до війни на сході України, почала падати, бо люди вбачають у Вікіпедії майданчик для трансляції своїх позиції. Якщо відкрити одну з таких статей — там із високою ймовірністю можна знайти упереджене судження. Люди не думають, що цим вони шкодять репутації та знижують рівень довіри до енциклопедії».

Часом подібне ідеологічне протистояння призводить до «війни редагувань». Це коли автори чи редактори статті, що викликає суперечки, раз по раз скасовують правки одне одного. Такі дії порушують етичні норми Вікіпедії та суперечать ідеї пошуку консенсусу.

Також поширеним явищем є вандалізм — умисне знищення чи спотворення інформації, що міститься в статті. Але всі правки, та й загалом уся інформація зі статей усе одно зберігається, тож учасники спільноти зазвичай можуть подолати наслідки вандалізму дуже швидко.

Чільна світлина — Учасники Вікіконференції — щорічного зібрання, присвяченого Вікіпедії та її проєктам. Фото: MeOlya / Wikimedia Ukraine

Прокоментуєте?

ЗАЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ

Прокоментуйте!
Напишіть Ваше ім'я