Петро Кравчук. Танці Святого Вітта, Омела. Історія однієї драми, романи. Київ: Просвіта, 2017. – 400 с.
Ви бачили нещасного на дорозі? Вимучить крочок уперед, і кособіч уліво чи вправо, і крочок відступить, корчиться в муках, і знову крочок уперед. Неміч недужого має давню назву: Танець Святого Вітта (хвороба Гентінгтона). За йменням середньовічного страждальця. Це поняття визначило назву нового роману письменника у новелах і медитаціях-роздумах про болі людського суспільства.
Земля хвора на хворих людей. Людство в корчах пританцьовує на одному місці й нібито, отак криво пританцьовуючи, у болісних гримасах, з піною на устах, зі скреготом у суглобах, нібито рухається, йде, повзе, кособочить… Куди?
В іншому творі цієї книжки, гостросюжетному романі «Омела Історія однієї драми», йдеться про нелегальну групу молодих людей, однодумців-дисидентів 1960–62 років, які не сприймали облудну політику режиму, що існував і маскувався у своїх діяннях постулатами нібито «найсвітлішого», нібито «найпередовішого» вчення. Не всі однаково бездоганно пройшли тяжкий слалом слідчих дізнань. Але хто не був кинутий у такий слалом, той не ламав ребра і не травмував груди, або йому не ламали і не травмували.
Минуле дістає людину за її вчинки. Усьому настає край. Навіть великій гордині, великому гонору і великій фальші.
Із книжки Петра Кравчука
Прокоментуєте?
