Письменник на карантині. Василь Клічак: Карантин – засіб проти крихкості

0
267

На сайті УЛГ розміщено допис Василя Клічака — поета, директора видавництва «Український письменник» — про те, як він проводить час на карантині. Нижче розміщуємо його текст повністю. (прес-центр НСПУ)

Кожен день чимось наповнений. Є справи першочергові, є такі, що можна відтермінувати.  До першочергових належать ті, що стосуються роботи. Насамперед, викладання. В онлайн — режимі плідно працюю зі студентами. Разом підготували сайт, наповнили його контентом. Зараз працюємо над створенням газет і журналів.

А також як видавець читаю тексти у верстках, комунікую із авторами і художником-верстальником . В «Українському письменнику» вийшла у світ книжка «Точка сходження» , до якої увійшли 15 кращих оповідань і новел із 36, які були подані торік на здобуття Міжнародної літературної премії імені Василя Портяка. Книжка вийшла до 31 березня — дня  народження новеліста . Планувалися заходи до цієї дати. На жаль, провести їх не вдалося через карантин.

Завершена робота над підготовкою до друку книжки поезій Володимира Базилевського “Евтерпа в снігах”. Прекрасні вірші одного з найкращих сучасних поетів.

Також підготовлена до друку книжка поезій сучасного болгарського поета Івайла Балабанова “Час для любові” у перекладі Віктора Мельника.

Із цікавістю прочитав і відредагував роман Олександра Єременка “2024”. Автор пропонує своє бачення розвитку конфлікту між Росією і Україною і прогнозує крах імперії у 2024 -му.

Готуються до друку “Спогади про видавництво “Молодь”, упорядковані Леонідом Петровським. Із читачем діляться своїми роздумами та незабутніми враженнями колишні очільники видавництва, редактори, автори. Погодьтеся, що колись у ті смутні часи це було яскраве вогнище української культури. І, на превеликий жаль, погасло у роки незалежності.

А тепер уже ближче про своє. Пишуться вірші. Бачу, що набирається на нову книжку. Вірші-спогади, вірші про рідний закуток у селі Рудники на Покутті, який називають Заріка. Про людей, що виринають у пам’яті, як осколки, їхні цікаві ремесла, самобутні долі. Виставляю вірші на сторінці у фейсбуці. Їх з увагою читають мої земляки, особливо заробітчанки у західних країнах. Відгукуються, коментують, просять писати ще. Вірші їх хвилюють, викликають спогади, емоційно бентежать. Такі відгуки підживлюють мою душу, навіть надихають. Стали уже традиційними телефонні розмови із друзями-земляками, Василями Герасим’юком і Рябим. Телефонуючи, діляться своїми враженнями від прочитаних у ФБ моїх свіжих віршів. Такі розмови збагачують, насичують, збуджують, заряджають.

Щодо читання для себе, для душі. Підбираю книжки, в яких знаходжу відповіді на питання, які мучать. Усі ми стривожені ситуацією в країні. Бентежить низький рівень компетентності тих, що угорі. А ще нестабільність, пандемія, лісові пожежі, війна на Сході. Звичайно, що готовими до всіх випробувань складно бути та й неможливо. Але треба мати запас міцності, який ще називають антикрихкість. Про це йдеться у книжці Нассіма Ніколаса Талеба “Антикрихкість “ (Як видобути вигоду із хаосу). Так, це саме те чітке слово, яке означує наш цілком  можливий стан — стан хаосу. Хоч як би ми його боялися, але якщо він справді настане, його не слід лякатися, а бути до нього готовим. І це залежить від того, наскільки антикрихкою є влада і наскільки антикрихкими є громадяни країни. 2014-й показав слабкість держави і силу громадянського суспільства. Крихкість одних і антикрихкість других. Візьмемо до уваги такий приклад. Сильний боксер, багаторазовий переможець на рингу, здавалось би, є втіленням антикрихкості. Та чи так це ? Його крихкість може проявити себе за одну мить. Відмова коханої дівчини може привести його до сліз… Неусвідомлення себе представником нації може миттю скинути з його голови корону, і як наслідок — втрата прихильності мільйонів шанувальників, як це сталося нещодавно з Усиком.

Ми намагаємось уникати зіткнень із тим, чого не розуміємо. Але, як доводить автор, є ті, що схильні до протилежного. Крихкороб (fragilista) належить до тих людей, які завжди вважали і вважають, що того, чого вони не бачать, просто немає, а те, що вони не розуміють, не існує. По суті, вони постійно приймають невідоме за неіснуюче. І, як наслідок, крихкороб — це людина, яка змушує вас стати частиною украй штучних рішень і дій, коли вигода мала і видима, а побічні ефекти в потенціалі величезні і невидимі.

Згадаймо давньогрецьку мітологію. Коли Гідрі відрубували голову, на її місці виростали дві нові. Гідра дістала вигоду із ушкодження. Вона втілює собою антикрихкість.

Дамоклів меч символізує побічний ефект влади й успіху: не можна вивищитись і правити, не зіштовхуючись щохвилини із небезпекою — хто-небудь неодмінно докладе зусиль, щоб позбавити вас корони. Подібно до меча, ця небезпека буде непомітною, невмолимою і непередбачуваною. Вона підкрадеться до вас зненацька, після довгого періоду спокою, можливо, саме в той момент, коли ви до неї звикли і забули про її існування. Виходить так, що має значення не багатство, і не влада, а товщина кінського волосу. Але, на щастя, як обнадійливо тлумачить автор, подібні уразливі місця можна виявити, виміряти і перетворити у сильні — достатньо вміти слухати.

Багато аналогій, образних порівнянь можна угледіти в цій книжці, які можна застосувати до нинішньої нашої ситуації. І збагнути, що карантин — добрий засіб проти крихкості. Треба вміло ним скористатись.

Василь Клічак

Прокоментуєте?

ЗАЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ

Прокоментуйте!
Напишіть Ваше ім'я