Побачило світ 4-е число «Буковинського журналу» за 2020

0
100

ПЕРЕДПЛАТИВШИ, НЕ ПРОГРАЄТЕ! Побачило світ 4-е число «Буковинського журналу». Саме таке звернення до читачів відкриває його. Бо й справді, не передплативши, не побачиш і не прочитаєш. З року в рік ситуація зі ЗМІ загострюється. То ж подумаймо, допоки маємо ще місяць часу до кінця передплати 2021. Повідомляє «Золота Пектораль».

ВИ НЕ ВСТИГЛИ ПЕРЕДПЛАТИТИ «БУКОВИНСЬКИЙ ЖУРНАЛ»? МОЖЕТЕ ЗАЛИШИТИСЯ БЕЗ ЖОДНОГО ГРОМАДСЬКО-ПОЛІТИЧНОГО, ХУДОЖНЬО-МИСТЕЦЬКОГО ТА НАУКОВО-ОСВІТНЬОГО ВИДАННЯ.

Не без старань владних структур, а ще нашої з Вами байдужості такі провідні часописи, як «СУЧАСНІСТЬ», «КУР’ЄР КРИВБАСУ». «ВІТЧИЗНА», «БАРВІНОК», ЧИМАЛО РЕГІОНАЛЬНИХ ВИДАНЬ перестали виходити. Бракує коштів на їх випуски.

Квартальник «БЖ» ще виходить і буде виходити. Наступного року, ювілейного, у жовтні виповнюється 30 літ від часу його заснування, плануємо разом відзначити 30-ліття нашої Незалежної Держави, 300-у річницю від дня народження великого філософа й поета Григорія Сковороди, 200-ліття греко-католицької церкви на Буковині, 80-річчя геніального актора, режисера, сценариста Івана Миколайчука та багато інших відомих дат і подій. Авторами журналу давно стали академіки Іван Дзюба та Георгій Філіпчук, Шевченківські лауреати Василь Герасим’юк та Роман Горак, Дмитро Павличко, Софія Майданська, політологи Ігор Буркут та Микола Лазарович, поети, прозаїки, критики, літературознавці, всіх не перелічиш.

Щоби передплатити журнал, достатньо знати. Що це можна зробити у будь-якому поштовому відділенні України, або ж взяти на замітку й таку інформацію: ПЕРЕДПЛАТА НА РІК – 250 ГРН., НА ПІВРІЧЧЯ – 125 ГРН. ЇЇ МОЖНА ЗРОБИТИ В РЕДАКЦІЇ ЖУРНАЛУ, НАДІСЛАВШИ СВОЮ ДОМАШНЮ АДРЕСУ ЧИ БУДЬ-ЯКУ ІНШУ, ДЕ ОТРИМУВАТИМЕТЕ «БЖ». ВКАЖІТЬ ЇЇ І НАДІШЛІТЬ НА ВКАЗАНИЙ РАХУНОК КОШТИ (Рахунок приватбанківської картки Лазарука Мирослава Ярославовича 5168 7573 9458 2466). КВИТАНЦІЮ ОТРИМАЄТЕ ЕЛЕКТРОННОЮ ПОШТОЮ. Електронна адреса БЖ bukgur@gmail.com. Моб. тел. 05-08-76-04-57.

*        *        *

Нещодавно в Коломиї на Прикарпатті сталася подія, значення якої важко переоцінити – відомому майстрові слова, можна сказати поетові-віртуозові Василеві Рябому було вручено Народну Шевченківську премію, засновану столичною «Просвітою». Шевченківський лауреат Василь Герасим’юк констатує, що таку кількість сонетів та їх вінків не зміг створити ніхто з поетів світового рівня, як це зробив коломияним. Книжка нових сонетів «Ярозоря» щойно побачила світ у косівському видавництві «Писаний камінь». Тут же можна познайомитися і з Василевою творчістю. Прочитаєте також останню добірку визначного поета Миколи Петренка зі Львова, що напередодні свого 95-річчя відійшов у засвіти, й розмову із ним Богдана Дячишина. Подано також ювілейні вірші Анатолія Осадчого, дебюти Вікторії Шавель та Мії Варти. Поринете у світ ще незакінченого твору «У цьому будинку ми були не одні» Софії Майданської, новели Рамана Кракалії та Дмитра Пожоджука, переклади з польської та румунської Світлани Бреславської та Анатоля Вієре – Лєслава Яна Урбанека та Комана Шови, знайдете продовження документалістики Володимира Білінського «Генерал Шухевич», дослідження Івана Ющука «Три імені з нашої історії», публіцистичні роздуми Надії Бабич «Не втрачаймо себе в собі», мовознавчий екскурс Валерія Дяченка «Український правопис», літературознавчі студії Романії Строцької та Віри Тороватої про творчість Олега Лишеги й Володимира Вознюка. Ірина Садула знайомить з молодою талановитою поетесою, прозаїком і краєзнавцем з Чернівців Іванною Стефюк. Валерій Євдокименко пропонує статтю «Економіка. Сучасний погляд. Далі рачкувати, чи креативізувати?».

Мистецтвознавчі студії відкриває есей Наталії Посікіри-Омельчук про дивовижний талант її батька, скульптора Миколи Посікіри «Титан української скульптури», який одійшов у засвіти, роздуми Василя Васкана «Спасибі, маестро, за крила» до сторіччя композитора Степана Сабадаша. Йосип Марухняк подає фоторепортаж з Брюховичів на Львівщині, де нещодавно відкрили пам’ятник Володимирові Івасюку.

У рубриці «Щойно з друку» Роман Кракалія ділиться враженнями про книжку «Червона рута: від земного – до небесного» («Він дарував пісні, як поцілунки…»).

Окремо траба відзначити рубрику «Золоті сторінки», де письменник і дослідник творчості Віктор Мазаний з Рівного посвячує читача в інтимні почуття визначного письменника Уласа Самчука до дев’ятнадцитирічної художниці-емігрантки Любові Генуш. Ювілейні дослідження продовжують Іван Андрушко про поета-патріота, січовика Юрія Шкрумеляка, 125-річчя якого припало на 2020 р., Петро Рихло у підбірці матеріалів оповідає про 100-ліття Пауля Целана,  Олена Логінова – про 80-річчя Романа Кракалії. Петро Цуркан заглиблюється в таїнства рідної мови, Володимир Акатріні ділиться знахідками – невідомими могилами родини Мандичевських, Петро і Руслана Ляшуки продовжують досліджувати життєвий і творчий шлях письменників-дисидентів Західкої України та Буковини.

Завершується номер «Бібліографією»: Фадей Яценюк, Андрій Содомора, Богдан Чепурко, Олександр Масляник, Віктор Палинський, Богдан Дячишин та Ігор Фарина рецензують книжки Миколи Ільківа, Михайла Зарічного, Віктора Палинського, Ігоря Фарини, Юрія Николишина, Марго Гейко, Богдана Дячишина. На обкладинці – витвори скульпторських рук Миколи Содомори.

ОТОЖ, ДОРОГІ ШАНУВАЛЬНИКИ ЧАСОПИСУ, ЧИТАЙТЕ І ПЕРЕДПЛАЧУЄТЕ ЧАСОПИСОВ «БУКОВИНСЬКИЙ ЖУРНАЛ». НАСТУПНОГО РОКУ ЙОМУ 30!

Мирослав ЛАЗАРУК, м. Чернівці

Прокоментуєте?

ЗАЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ

Прокоментуйте!
Напишіть Ваше ім'я