Про це повідомили колеги по перу Ольга Яворська, Петро Шкраб’юк та музикант і композитор Євген Заставний: 8 квітня залишив земне життя і відійшов туди, де немає ні хвороб, ні печалі поет і літературознавець Левко Воловець.
Народився майбутній письменник 18 вересня 1936 року в селі Велика Вільшаниця Золочівського району на Львівщині. Навчався у Львівському університеті імені Івана Франка, але був виключений за читання забороненої літератури, ведення «нездорових розмов» про угорські події 1956 року і становище в Україні. Учителював. Був директором школи в селі Колоденці Кам’янка-Бузького району на Львівщині.
Автор 32 видань: зокрема літературно-критичного нарису «Григорій Тютюнник», книги нарисів «Надбужани», збірок поезій «Подих доби», «Мить перестороги», «Живої пам’яті рядки», «Кредо віри», «Христос і ми», «Друзям та знайомим», «З Україною в серці», «Голгофа України», «Лелеки», «Голосне мовчання слова», підручників з української літератури. Ліричний герой поезій Левка Воловця – людина 90-х років, яка вірить у здійсненність ідеалів добра, людяності та справедливості, у національне відродження. Низку віршів Левка Воловця поклав на музику композитор Євген Заставний. Був лавреатом премії патріотичної поезії імені Катерини Мандрик-Куйбіди.
Львівська письменницька організація висловлює співчуття родині, близьким і всім, кого доля зводила з Левком Воловцем.
Львівська обласна організація НСПУ
