Великі дерев’яні сходи ледь поскрипують під ногами. Різьблені поручні, виготовлені з темного дерева і лаковані, ніби зберігають пам’ять про ті часи, коли до них торкалися гості пишних балів. Старовинні вітражі прикрашають великі вікна, крізь які до приміщення потрапляють сонячні промені.
Про це пише acc.cv.ua.
На другому поверсі одразу потрапляю до старовинної камінної зали. А біля комину, на поличці, знаходжу вкриту пилом книгу – медико-хірургічний словник, 1893 року випуску. «З 26 листопада 1944 року в цьому приміщенні на понад 900 квадратних метрів знаходиться медична наукова бібліотека. Її створили на основі книг лікарів. Донорами були бібліотеки Одеси, Києва і Харкова, — розпочинає екскурсію Лариса Нікоріч, бібліотекарка. – Нині бібліотечний фонд складається зі 165 тисяч книг, а також періодичних видань та авторських рефератів».
У підвалі книгозбірні – замурована кімната
Приміщення на вулиці Вірменській, де розташована медична бібліотека, є архітектурною пам’яткою XIX століття. Лариса Нікоріч розповідає: ця будівля має чимало секретів. Жінка намагається віднайти історію будинку, проте відомостей збереглося небагато. «Знаю, що до бібліотеки у цьому приміщенні була міська дитяча поліклініка. Коли вона переїхала на проспект Незалежності, тут відкрили медичну бібліотеку, — каже бібліотекарка. – А до поліклініки, тут розташовувалося польське консульство».
Лариса Нікоріч чула легенди, що з приміщення бібліотеки є кілька таємних спусків у підземні тунелі. Проте де саме вони – наразі невідомо. А у підвалі книгозбірні є велика замурована кімната. «Що саме у цій кімнаті – ніхто не знає. Виконувати будь-які ремонтні роботи без погодження – не маємо права, бо будівля – пам’ятка архітектури. Тож навіть невеличкий отвір зробити не можемо, аби дізнатися, що там. Водночас, я не впевнена, що варто дізнаватися. Нехай поки що зберігається таємниця», — міркує бібліотекарка.
Серед раритетних видань – книги ХVІІІ століття
Колись читальні зали медичної наукової бібліотеки не пустували. Біля старовинних коминів, які тут установлені практично у кожній кімнаті, за столами при світлі настільної лампи читали науковці, лікарі та студенти. Нині ж у залах – порожньо.
«Інтернет переміг. Люди мають доступ до всесвітньої павутини, проводяться чимало наукових конгресів, семінарів, зустрічей… Тож медики нині мають великий доступ до інформації. Водночас, науковці Буковинського державного медичного університету все ж звертаються до нас по літературу. Кажуть: у старих підручниках дуже добре описана клініка та динаміка хвороб», — каже Лариса Нікоріч.
Державних надходжень книг медична бібліотека не мала вже давно. Нову літературу отримують завдяки тому, що звертаються до медичних інститутів України. Наприклад, минулого року у подарунок отримали близько 300 книжок.
Періодичні видання цього року бібліотека вже не отримує. Раніше це оплачувалося з обласного бюджету. У 2021 році кошти не були передбачені на це. «Ядро нашого книжкового фонду — словники, атласи, енциклопедії, монографії, підручники. Маємо і справжні раритетні книги ХVІІІ століття. Зокрема, праці Гіппократа, Авіценни, учених-лікарів ХІХ-ХХ століть Іллі Мечникова, Миколи Пирогова, Олександра Богомольця та інших, — говорить бібліотекарка. – У книгосховищах є також монографії вчених Буковинського державного медичного університету. Наприклад, рукопис докторської дисертації професора Бориса Радзіховського».
В окремій залі – бібліотека Кіршенблата
Медична книгозбірня займає кілька просторих кімнат. Є велика картотека та зали, де власне зберігаються книги. Нині працівники взялися оцифровувати інвентарні книги, аби навести лад у фондах і списати літературу, яка на сьогодні є неактуальною.
Водночас про раритетні видання тут піклуються. Зокрема зберігають окремо періодику ще з 40-х років. У майбутньому її сподіваються відсканувати. Також є окрема кімната з рефератами науковців БДМУ.
В окремому залі на високих книжкових стелажах зберігається бібліотека відомого науковця, автора теорії запахів Якова Кіршенблата.
«Син Якова Кіршенблата, заступник головного лікаря з медичної частини КНП «Чернівецька міська лікарня №3» Володимир Кіршенблат презентував бібліотеці книги свого батька. Це честь – мати книги такого відомого науковця та винахідника», — зазначає Лариса Нікоріч. Бібліотека готова до трансформації. Нині триває реформа медичної галузі. І медичні наукові бібліотеки поступово ліквідовують.
У Чернівцях тим часом книгозбірня стала бібліотечно-архівним відділом КНП «Чернівецький обласний центр громадського здоров’я Чернівецької обласної ради». Лариса Нікоріч, яка працює у бібліотеці вже 19-й рік, стала заступницею генерального директора. «У нас прекрасна матеріально-технічна база. Звісно, дуже бракує нових надходжень. Але розуміємо, що в сучасному світі бібліотека має трансформуватися, однак – не закриватися, — говорить бібліотекарка. – Ми готові працювати із сучасними технологіями, зберігати раритетний фонд, поповнювати його сучасними виданнями. Водночас хотіла б створити тут свого роду медично-просвітницький центр, проводити пізнавальні зустрічі, організовувати цікаві для медичної спільноти краю події. Ми не маємо права втратити те, що зберігалося десятиліттями!».
Авторка: Ольга КАМСЬКА, ІА АСС
Фото: Максима ШВАРЦМАНА, ІА АСС
Прокоментуєте?