Росія шантажує та погрожує іншим країнам, вимагаючи не брати участь у «Кримській платформі». Про це заявив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба в рамках всеукраїнського форуму «Україна 30. Міжнародна політика», інформує «Радіо Свобода«.
«Деяким дуже важко під цим тиском Москви. На цьому тлі участь держав у «Кримській платформі» – це дуже простий тест про те, з ким вони у питанні окупованого Криму: з Росією і агресією, чи з Україною і міжнародним правом?» – сказав міністр.
Президент Зеленський у рамках цього форуму підкреслив, що деокупація Криму є одним із ключових пріоритетів держави. З огляду на це, «Кримська платформа» – це саміт для посилення міжнародного тиску на Росію, сказав Зеленський.
Всеукраїнський форум «Україна 30. Міжнародна політика» розпочався липня. Основними темами заходу, який триватиме три дні, стануть стратегічні цілі України, зокрема інтеграція до Європейського Союзу та НАТО, практичні виміри зовнішньої політики, а також енергетична безпека.
Росія анексувала український півострів Крим у березні 2014 за результатами невизнаного міжнародною спільнотою так званого «референдуму», проведеного в присутності озброєних людей у військовій формі без відзнак. 26 лютого 2014 року під стінами парламенту Криму зібралися кілька тисяч людей. Серед них були як прихильники Меджлісу кримськотатарського народу, які виступали проти анексії Криму, так і прихильники проросійських організацій, які вимагали приєднання півострова до Росії.
У результаті заворушень на площі загинули двоє людей. Слідчий комітет Росії порушив за цим фактом кримінальну справу, але зрештою поклав усю провину саме на лідерів кримських татар. Сутички в Сімферополі стали початком масового переслідування кримських татар російською владою.
Багатьом лідерам кримських татар довелося виїхати в Україну. Меджліс кримськотатарського народу в 2016 році був визнаний у Росії екстремістською організацією, а його діяльність заборонена.
Міжнародний майданчик із деокупації Криму
Міжнародний майданчик із деокупації Криму – ініціатива української влади щодо створення переговорної платформи для координації дій України і міжнародних партнерів стосовно захисту прав кримчан і деокупації анексованого півострова.
На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення такої платформи. Раніше про такі плани заявляли в Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій і Міністерстві закордонних справ України. В українському зовнішньополітичному відомстві вважають, що переговорні майданчики з врегулювання конфлікту на Донбасі та деокупації Криму повинні бути окремими один від одного.
Перша заступниця глави МЗС України Еміне Джеппар повідомила, що Росію запросять брати участь у міжнародній платформі з деокупації Криму, але надій на це небагато. До цього глава МЗС України Дмитро Кулеба говорив, що не бачить Росію в роботі цього майданчика.
У жовтні 2020 року про свою зацікавленість у роботі в рамках міжнародної платформі з деокупації Криму заявила Польща.
Раніше президент України Володимир Зеленський повідомив, що отримав запевнення лідерів Європейського союзу в тому, що ЄС готовий приєднатися до платформи з деокупації Криму.
Офіційний Київ очікує приєднання до платформи з деокупації Криму Туреччини, Малайзії, Словаччини, Великої Британії та інших країн.
У Кремлі неодноразово вказували на те, що питання Криму закрите і Росія не має наміру включати його в міжнародні переговори.
