Сьогодні день пам’яті бразильської поетеси та перекладачки українського походження, представниці української діаспори ОЛЕНИ КОЛОДІЙ

Олена  Колодій (12 жовтня 1912, м. Крус-Машадо, Бразилія – 15 лютого 2004, м. Курітіба, Бразилія).

Вона дебютувала у 1929 у журналі «O Garoto» віршем «Lágrima» (Сльоза). Згодом вчителювала у м. Ку­­ритиба (1937–67). У 1950-х рр. редагувала португаломовні переклади українських поезій, що увійшли до книги «Antologia da literatura ucraniana» («Антологія української літератури», 1959; 1977).

Переклала деякі твори українських поетів, зокрема португальською мовою окремі вірші Тараса Шевченка («Думи мої», «Чого мені тяжко»).

Брала участь у популяризації та збереженні української культури у Бразилії.

У своїй творчості (писала вона португальською) Олена Колодій завжди підкрес­­лювала свій духовний зв’язок з Україною, її історією, народом, його пра­гнен­ням до волі.

Зокрема, у своїй книзі «Luz infinita» («Безкінечне світло», 1997) закликала українську молодь підтримувати традиції та берегти цінності свого народу.

Усі зазначені книги видано у Куритибі.

Її творчість відома і з кінофільмів. Так, у фільмі С. Бака «Вавілон світла» (1992) Олена Колодій читає власні вірші.

2006 року на екрани вийшов документальний фільм Ж. Мело «Олена з Куритиби».

Джерела: elfikurten.com, esu.com.ua.