28 квітня 2021 року мало б виповнитися 80 років відомому журналісту, поетові, публіцисту, сатирику, голові Дніпропетровської організації Національної спілки письменників України Володимирові Антоновичу Луценку. Але п’ять місяців тому він несподівано для всіх пішов у засвіти…
Цього стрункого й енергійного чоловіка я вперше зустріла на теренах Дніпропетровської обласної державної телерадіокомпанії, де В. А. Луценко працював головним редактором. я ж працювала поруч, на вул. Телевізійна, 3, у бухгалтерії організації «Дніпротелепрескорпорація», яка випускала різнопланові газети та журнали, зокрема часопис «Носоріг». Володимир Антонович був засновником і головним редактором цього часопису – паперового острівця гумору і сатири. Мудрою іронією були переповнені й будь-які вислови сатирика, коли він отримував невеликі гонорари (згідно підготовленим мною відомостям) за випуск чергового «Носорога». Я вважала за честь спілкування з відомим журналістом і можливість доторкнутися до часопису «Носоріг» – двічі переможця Всеукраїнських фестивалів гумору та сатири.
Саме тоді я робила перші кроки на стежині Слова, тому радо всотувала будь-які поради знаного письменника. З юності обожнювала пародії й одного разу з великою вдячністю отримала від Володимира Луценка подарунок – одну з його книжок. Головне місце у збірці займали сатиричні замальовки проти пережитків старого у свідомості людей і проти ворогів інтересів українського народу. Крім цього, збірку «населяли» твори відомих поетів, проти яких сатирик нагострив своє перо і видав іскрометні пародії.
Дарчий підпис у книжці Володимира Антоновича Луценка свідчив про повагу і доброзичливість автора до простої людини – маловідомої йому жінки-бухгалтера: «Дорогій, чарівній Олені Іванівні, аби завжди була у доброму гуморі. Від щирого серця, автор».
Ось таким майстерним, непосидющим, із цілющою силою гумору і сатири – я згадуватиму і пам’ятатиму В. Луценка довічно.
Олена Швець-Васіна, член секції літератури для дітей та юнацтва «Джерело» при ДОО НСПУ
Прокоментуєте?
