Станіслав Шевченко. Місяці війни

0
465

Жінками довго повнились вокзали —
Із дітьми до Європи виїжджали.

Не чули звісток дорогих з окопів…
Лиш спалених садиб ніс вітер попіл.

Когось на полі бою ждала згуба.
Комусь на пляжах вигріватись любо.

Податись мріють ще кокетки в мандри,
Бо відають, що їхня зброя — чари.

Кому яка лягла, на долю, карта…
Лиш виграшна — для України — варта!..

Прошу-молю у Бога Перемоги,
І сили Духу нам, де перелоги!

facebook.com

Прокоментуєте?

ЗАЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ

Прокоментуйте!
Напишіть Ваше ім'я