Станіслав Шевченко. Проводи

0
235

Згідно з традицією Української церкви, поминальні дні або, як мовиться часом, — проводи, чи гробки — цього року відбуваються у нас 1- 3 травня. Ці дні важливі молитовними зверненнями до пам’яті близьких і рідних. Самобутні ці дійства й обрядами на кладовищах.
(Відвідини окремих місць поховання можуть бути частково обмеженими в час воєнних протистоянь).

Мені пригадалося поминальне дійство у рідному краї колись, у сонячну днину, після чого написав цей вірш:

ПІСЛЯ ВЕЛИКОДНЯ

В своїм українськім обряді
Частуємо всіх на гробках.
І діти цій зустрічі раді —
Тримають цукерки в руках.

Ми підемо потім, а крихти
Ретельно зберуть солов’ї.
Де рідні горбочки, де крипти —
Ми всі в позачассі — свої.

Тут чиста сльоза й сива туга,
І ллється сивуха в гранчак.
А завтра хтось піде до плуга —
Чекає земля орача!

Орач буде трохи сердитий,
У сивих бровищах — громи…
Пора вже городи садити —
Комусь допоможемо й ми…

Де юність провів я не всує,
До світу відчув інтерес,
Де Іченька-річка пульсує,
Мов жилочка — ока Небес!


«ЗАКОН ЗБЕРЕЖЕННЯ ЛЮБОВІ»,
Львів, видавництво «Каменяр»

facebook.com

Прокоментуєте?

ЗАЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ

Прокоментуйте!
Напишіть Ваше ім'я