Стратегія розвитку читання: Інститут книги пропонує два напрямки

0

Метою Стратегії розвитку читання до 2025 року, ініційованої Міністерством культури та інформаційної політики, є сформувати навичку та потребу в читанні як життєві стратегії громадян задля розвитку людського потенціалу України.

Про це заявила директор Українського інституту книги Олександра Коваль під час презентації в Укрінформі Стратегії розвитку читання на 2021-2025 роки «Читання як життєва стратегія».

«Ми виявили, що Стратегія розвитку читання має розвиватися у двох напрямках. Перший, hard, передбачає доступ до книги, її підтримку та розвиток книжкової екосистеми. Другий, soft, — це читання як тренд, формування навички і потреби в читанні. Це означає, що неможливо серйозно думати про будь-який розвиток книжкової сфери і читання, не розвиваючи одночасно обидва напрямки», — наголосила вона.

За словами Коваль, якщо розглядати першу стратегічну мету — доступ до книги, — то книжковий ринок має бути конкурентоспроможним і задовольняти потреби споживачів, виробників та розповсюджувачів. Щодо другої мети — читач повинен мати доступ до легальної літературної продукції.

«І кінцева мета, яка має бути забезпечена, — читачі повинні мати доступ до якісної різножанрової книги, насамперед україномовної, у різних форматах, відповідно до потреб», — заявила вона.

Директор УІК зупинилася на заходах щодо першого стратегічного аспекту. За її словами, у цьому контексті у Стратегії сформульовано низку операційних цілей. Зокрема, передбачається, що органи влади ухвалюють рішення стосовно розвитку книжкового ринку на основі реальних даних. Водночас творці контенту мають належні умови для саморозвитку і видання своїх творів, і тут важлива підтримка з боку держави у вигляді стипендій, резиденцій, курсів підвищення кваліфікації.

При цьому видавці мають бути здатними видавати достатню кількість назв, жанрів і накладів для задоволення потреб суспільства, щоб пропорція на ринку змінилася на користь ринкової книги, книги для дозвілля, художньої, пізнавальної, бізнес-літератури. Зрештою, книготорговельним мережам і книгарням має бути вигідно легально вести і розширювати свою діяльність незалежно від місця розташування, що передбачає стимулювання і дотації збоку як державної влади, так і органів місцевого самоврядування, наголосила Коваль.

Окрім того, вона зауважила, що книжковий ринок України має диспропорцію в бік навчальної літератури, частка якої нині перевищує 65 відсотків.

«Наші дослідження показали, що 67% обсягу книжкового ринку України займає навчальна література. І це дуже велика диспропорція, тому що в інших країнах навчальна література для середньої школи займає десь до 30%, решта — це книга комерційна, яка обирається читачами не через примус, а через бажання прочитати… Тому ми маємо звернути особливу увагу на те, щоб ця диспропорція була подолана, щоб ринкова книга мала більшу частку в обсягах ринку. І на це мають бути скеровані подальші кроки», — наголосила Коваль.

Вона застерегла, що такий перекіс у бік навчальної літератури, надто тієї, яка видається виключно за державним замовленням Міністерства освіти і науки, є навіть небезпечним, адже якщо МОН вирішить, що всі книжки мають бути доступними тільки в електронному форматі, це поставить у дуже складну ситуацію не лише видавців, а й поліграфічні підприємства.

«Це може призвести до зникнення частини поліграфічного комплексу України», — наголосила директор УІК.

Прокоментуєте?

ЗАЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ

Прокоментуйте!
Напишіть Ваше ім'я