З сумом повідомляємо, що сьогодні, 25 травня, відійшов у засвіти Дмитро Дмитрович Кремінь — поет, лауреат Шевченківської премії, перекладач, есеїст, журналіст, колишній голова Миколаївської обласної орнанізації НСПУ.
У своїй Шевченківській промові Дмитро Кремінь зауважив: «Я щасливий уже тим, що не вчився в поетичній школі п’яного дяка, не шукав провіщення в хлипнівських малярів, не благав перепустки на Парнас у земляків із циновими ґудзиками, хоч холод таємних канцелярій проймав і мене з юних літ, і від колискової землі мене відлучали замолоду. Так, не вбили, не розстріляли, не замучили, не потягли на панську стайню, та хіба Шевченко не мріяв про свободу та життя? Ще рано думати, що наші Берестечко, Полтава й Крути — позаду… Та й там та й мені просяяв удалині берег України-Атлантиди, яка підніметься з дна тоді, коли наші душі встануть з колін, водою Дніпра змиємо із чіл тавра, змахнемо порох і попіл спалених століть України».
Висловлюємо щирі співчуття родині Дмитра Дмитровича, сумуємо разом з вами.
Національна спілка письменників України
