У Національному музеї літератури України відбувся творчий захід, присвячений творчості незабутнього поета-гумориста і сатирика Павла Глазового.
… Коли у мене на могилі
Чудесний виросте будяк.
Хотів би я, щоб друзі милі
Про мене згадували так.
— Ти пам’ятаєш Глазового?
Невже забув? Це ж той Павло,
Який життя прожив для того,
Щоб людям весело було.
Ці рядки із творчої спадщини поета ми також пригадали на нашому зібранні. І прийшли до наступного висновку. У кожному жарті, як відомо, тільки доля жарту, а все інше щира правда. На цьому, безперечно, навіть краще за нас знається Майстер веселого слова Павло Глазовий. Тому, написавши згадану іронічну епітафію, він навіть не вгадав, а передбачив: людям, які читають його твори, весело не тільки колись було, а є зараз і ще довго буде весело у майбутньому.
Поза сумнівом, гумористична і сатирична творча спадщина старшого колеги набуває особливої ваги у теперішнє «время люте». Та й 100 років від дня народження Павла Прокоповича випали на той час, коли Україну вже півроку повномасштабно кошмарили московитські «асвабадітєлі». Деякі завжди офіційно серйозні типи, зіщулившись, бурмотіли: «Який Глазовий? Який зараз гумор?..» А ми сумно, проте все одно посміхалися і таки завершили роботу над підготовкою знакового ювілейного видання. Зусиллями авторів Творчого об’єднання гумористів і сатириків Київської організації НСПУ та інших колег видали у світ веселу книжку «Колючі каштани», де на титульній сторінці позначено: «Присвячуємо 100-річчю з Дня народження Павла Прокоповича Глазового».
Нинішній рік теж по-своєму пам’ятний. У жовтні минуло рівно 20 літ із дня смерті знаного сміхотворця. Проте наш недавній захід у музеї літератури вкотре підтвердив вже відому істину – на непересічну творчість нітрохи не діє плин часу: твори Глазового, як і раніше, читають, вивчають, декламують. Секрет на поверхні — його веселі, дошкульні, актуальні рядки доречні майже на всі випадки й сьогоднішнього життя.
До речі, стійкі традиції стосовно творчості поета популярно засвідчив ще й наступний промовистий факт. Участь у дійстві також попередньо підтвердив і знаний майстер слова, народний артист і Герой України Анатолій Паламаренко, в репертуарі якого є чимало творів Павла Глазового. На жаль, з поважної причини він не зміг приєднатися до нашого гурту. І що далі? Дізнавшись про цю події, до нас завітав народний артист України Олекса Паламаренко і запропонував нам власний хист майстерного виконання творів Глазового. Їй-бо, заплющивши очі, іноді навіть здавалося, що виступає Паламаренко старший.
Присутні на вечорі ділилися спогадами, читали веселі й колючі рядки Павла Глазового та власні поетичні веселі та інші твори. А ще ми крізь сміх намагалися не забувати, що гумор насправді це річ дуже серйозна. І знову показовий факт-підтвердження. Адже участь у вшануванні поета-сатирика охоче взяли наші перші керівники: голова НСПУ Михайло Сидоржевський та голова Київської організації НСПУ Тетяна Фольварочна.
Пан Михайло нагадав про особливо важливе й почесне місце, яке завдяки колоритній, самобутній та іскрометній творчості Павло Глазовий посідає не тільки в царині вітчизняного поприща гумору й сатири, а в цілому в українській літературі. Адже його твори у всі роки користувалися просто шаленим попитом.
Із посмішкою згадавши про цікаву зустріч із відомих поетом у свої студентські роки, керівник НСПУ водночас наголосив на величезній відповідальності сучасних сатириків, які перебувають на «передку» інформаційної війни. Оскільки слово-зброя під час війни виконує роль ефективної, далекобійної та дуже дошкульної зброї. Бо здавна відомо: сміху боїться навіть той, хто нічого не боїться.
Тетяна Фольварочна, віддавши належне непересічній творчості Павла Глазового та прочитавши власну щемну поезію, знайшла добрі слова на адресу колег із Творчого об’єднання гумористів і сатириків Київської організації НСПУ. Ми дійсно активно шукаємо і знаходимо можливості для втілення в життя різних творчих проєктів. Зокрема, за два роки війни видали дві збірки гумору й сатири, котрі також допомагають читачам на фронті та в тому зберігати оптимізм, посміхатися і вірити в майбутнє. Поряд із цим сатирики додають співвітчизникам порцію позитивного настрою, пропонуючи їм ще й власні книжки.
Звичайно, подібна підтримка від керівників НСПУ неабияк важлива для всіх письменників, оскільки засвідчує, що ми й надалі можемо розраховувати на допомогу та спільну участь у майбутніх важливих заходах і проєктах. А на нинішньому заході, серед відвідувачів були й почитали рядки свої та Павла Глазового Тетяна Коноваленко, Валерій Демченко, Микола Дягіль, Олександр Стаховський, а також наші колеги по творчості поети Анатолій Качан та Інна Ковальчук.
Дуже цікаве й важливе дійство для вшанування та популяризації творчості Павла Глазового організували з ініціативи Міжнародного фонду імені Павла Глазового за підтримки НСПУ та Національного музею літератури України. Тому велику подяку за підготовку та участь слід висловити Михайлові Герасимчуку, який був одним із модераторів, а ще натхненно читав твори Павла Глазового, та музейним співробітникам і особливо Раїсі Сенніковій.
І знову повернуся до серйозної теми стосовно сучасних українських гумору й сатири. Насамкінець на наш «вогник» завітав іще й відомий політик і народний депутат ВР кількох скликань Іван Заєць. Відзначивши надзвичайну актуальність і необхідність подібних заходів, він чітко означив нашу спільну мету: міцно тримати позиції вітчизняного веселого поприща, яке має багатющі народні та авторські традиції, і не здавати його «кварталам» та іншим подібного примітивного штибу «жартівникам». Що ми, зрештою, спільними зусиллями і намагаємося робити.
…Коли у мене на могилі…
Ні! Допоки творчість Павла Прокоповича Глазового знають, шанують, люблять і популяризують, отой чудесний колючий будяк ніколи не виросте на його могилі. Натомість підростає чергове покоління письменників, які до 100-річчя улюбленого автора підготували антологію столичних гумористів і сатириків «Колючі каштани» із присвятою ювіляру. А недавно зусиллями його молодших колег вийшла збірка гумору й сатири «СМІХПАЙОК», тираж якої передаємо захисникам України. І нітрохи не буде перебільшенням сказати, що майже всіх сучасних сатириків учить і неабияк надихає незабутня творчість поета – гумориста і сатирика Павла Глазового.
Павло Кущ, голова Творчого об’єднання гумористів і сатириків Київської організації НСПУ
