сон
мені снилися килимові бомбування росії
країни що смерть і розруху навколо сіє
мені снилося як росіяни плакали і благали
що вони не винні що вони не хотіли вони не знали
я запитав хто ж тоді вдирався до моєї країни
хто сирію і чечню перетворював на руїни
хто вбивав дітей і дорослих і закликав убивати
хто виносив меблі з чужої хати
бомбував беззахисних жінок і старців
втікачів на плацу залізничних станцій
хто катівні влаштовував у підвалах
кому крові й страждання людського мало
хто зерно унітази крав пральні машини
і радів як моя батьківщина гине
хто в істериці бився й вєлічієм марив
я прокинувся сонце сходило в хмарах
війна
(з книги барв)
сивий туман
саги
сивої давнини
сиві карпати
сиві тополі
кульбаби хитають
сивими головами
на зелених
стеблинах
сивий дим
сиві старці
посивілі
діти
метаморфози
(з книги барв)
соняхи
жовте полумʼя
тріпоче на вітрі
й не гасне
кульбаба
жовте сонце
скрапує
на зелену
траву
кактус
розцвів
лагідною
жовтою квіткою
хто б подумав
такий колючий
ранок
добуває
з чорної шкаралущі
жовтий горіх
осінь
жовто
палають ліси
доки залишиться
саме чорне галуззя
білий голуб
(з книги барв)
білий цвіт
біла сукня
білий ранок
білі хмари
біле молоко
вкривається
білим як сніг
шумовинням
білі коні
скачуть
у білу далеч
біле лице
дивиться
з чорного неба
біле як крейда
якою пишу
на коричневій
шкільній дошці
білі слова
білий голуб
спливає
червоною
кровʼю
чорний червень
(з книги барв)
чорні черешні
чорні ворони
чорно говорять
чорні слова
чорними ротами
чорні згарища
чорні руїни
чорні думки
лише небо
блакитне-блакитне
і жовте-жовте
посеред нього
сонце
facebook.com/tymofiy.havryliv
Прокоментуєте?
