Тимофій Гаврилів. весна

0

весна
цього року весна
не така як завше
проліски
примули
крокуси
тихо
йде
повз
намагаючись
якнайменше
привертати до себе
увагу
ніби вона
щось
недоречне
непристойне
неправдоподібне
зухвале
нахабне
безпардонне
блюзнірське
подібно до виставленого
на всеогляд
у вітрині музею
чужого
любовного
листа

сизиф
щосвітанку
розгрібав нові і нові руїни
ще не вихололе тепло
пізніх вечірніх слів
клаптик казки
розказаної на сон
малюкові
забавку яку малюк
так і не випустив з обіймів
щосвітанку
квапився встигнути
звільнити
з-під засипів
жовтий диск
і котити
вище і вище
через синю пустелю неба
до самого зеніту
і вділ
доки триватиме день
одного разу
серед цегли бетону тиньку
він натрапить на тіло
з уцілілим лицем
спогад
про дівчину
і про хлопця
і як разом ходили до школи
на одній із сусідніх вулиць
торкнеться бентежним
крилом
але не пора
на бентегу
і не пора
на спогад
сонце
має
вчасно
зійти
над планетою
так
сказали
боги

про щастя
вона
скаржиться
яка нещасна
і як це
несправедливо
через санкції
накрились канари
і не зможе
оновити
брендовий гардероб
а мені
з-перед очей
не йде
дівчинка
з чернігівщини
для якої
недавно почавшись
учора
назавше
завершилася
весна

facebook.com/tymofiy.havryliv

Прокоментуєте?

ЗАЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ

Прокоментуйте!
Напишіть Ваше ім'я