«Три Марти», три любові та одна історія: в Ірини Савки вийшла родинна сага

0
170

У «Видавництві Старого Лева» вийшла книжка, що віддзеркалює родинну історію на тлі важкого століття та українського села. Роман письменниці Ірини Савки «Три Марти» зітканий із документальних фактів, сімейних переказів та спогадів односельців. Про це повідомляє bukvoid.com.ua.

Для когось ця книжка стане одкровенням, яке зазвичай замовчувалося старшими, причиною дізнатися більше про обставини, у яких жили (чи то виживали) прародичі, та екскурсом у минуле, що майже не представлене в сучасній літературі. Це історія про любов, людяність і прощення – цінності, що дозволяли протриматися, незважаючи на бурхливі часи, коли вибивали з-під ніг землю, правду та пам’ять. Обкладинку створила Мар’яна Савка, взявши за основу родинний артефакт, хустку, що належала її бабуні.

На трьох Мартах тримається структура роману, прототипами двох з них стали мама та бабуся авторки, ще одна Марта – це збірний образ. Три жінки, три кохання одного чоловіка серед життєвих штормів намагаються втриматися на плаву. Буремні часи війни, колгоспного ярма, репатріації переплели їхні долі в одне полотно, з якого не висмикнеш жодної нитки. 

Ця родинна сага — охоплює ціле століття, що прокотилося грозами понад маленьким західноукраїнським селом, з усіма його жахіттями, з його катами і добрими людьми. Життя буде тривати, коли є ті, хто готовий іти на жертви, берегти внутрішнє світло попри темну епоху, рятувати інших від смерті й безнадії.

Ірина Савка розповідає: «Кожне село має історії, які боїться озвучувати. Ці теми не звучать в літературі. Коли на зміну полякам прийшли енкаведисти, коли тривали розкуркулення, війна, депортація, – зламані долі і втрати торкнулися кожної родини. В основу книжки лягли правдиві епізоди, які почула від своїх батьків, односельців. Мені хотілося показати життя українського села в минулому столітті, його побут, культуру, атмосферу. Важливо, щоб ці скромні прості люди лишилися не лише у приватній пам’яті. Я писала, як мені йшло, відтворювала минуле і проживала заново досвіди свого роду».

«У книжці впізнаю безліч історій нашої родини, історії села, в якому мама народилася. З неї дуже чітко проступає і моя бабуся, і моя мама, і мій дід, якого я не знала. Тут порівну і веселого, і сумного. Крізь книжку прокочується минуле століття, всі «радощі» якого моя родина спізнала. Тут сплетені воєдино всі: батьки, діти і родинні таємниці», – доповнює Мар’яна Савка. 

«Ідея намалювати хустину з’явилася дуже чітко. Моя бабуня, яка є прототипом однієї з трьох Март, завжди носила хустку. Сільський соціум зобов’язував до цього, заміжня жінка не мала права ходити з непокритою головою. Я малювала аквареллю, на обкладинці хустина вицвіла, розмита дощами, крізь полотно проходять різні епохи, знаки часу відбилися на тканині. Мамі сподобалася ця метафора», – ділиться видавчиня про роботу над обкладинкою. 

Ірина Савка — українська письменниця, викладачка музики. Отримавши музичну освіту, навчала дітей теорії музики, сольфеджіо, викладала музичну літературу, вела хори, вокальні ансамблі у містечку Копичинці на Тернопільщині. Дебютувала в 2013 році збіркою оповідань «Осиний мед дикий», що вийшла у «Видавництві Старого Лева». Книжка потрапила у «довгий список» конкурсу «Книга року ВВС-2013».Наступні видання: збірка новел «Шипшинове намисто» (2016) та оповідань «Казки-горошинки» (2017).

Прокоментуєте?

ЗАЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ

Прокоментуйте!
Напишіть Ваше ім'я