У будинку №115/1, що на вулиці Проскурівського підпілля (Хмельницький), відкрито меморіальну дошку письменникам М. Ф. Федунцю і О. С. Ванжулі. З цієї нагоди зібралися колеги по перу, студенти Хмельницького гуманітарно-педагогічної академії, друзі.
Згадували про подружжя-поетів голова обласної організації НСПУ Петро Маліш, побратим з юнацьких літ Миколи Федоровича М. А. Мачківський, ректор академії І. М. Шоробура (у вузі часто виступав поет), заступник міського голови Галина Мельник, донька Олександри Семенівни – Ірина.
Меморіальна дошка увічнює пам’ять про прекрасних ліриків. Їхню поезію люблять за щирість почуттів, своєрідність і глибину думки, лаконічність і влучність вислову, за справжню любов до людини та України.
Письменниця Ніна Шмурікова-Гаврилюк присвятила вірш Миколі Федунцю і Олександрі Ванжулі:
ІЗ НАМИ ПАМ’ЯТЬ
Ідуть поети в падолист,
У вирій линуть, наче птиці,
Лишають іншим серця хист
І книг шеренги на полиці.
Дітей лишають і слова,
І в нас немеркнучу частинку.
Не рветься ниточка жива,
Тече життя, нема зупинку.
Із нами – пам’ять. Це вона
Верне їх обриси знайомі.
Минуть і осінь, і зима –
А пам’ять житеме в цім домі.
Ванжула є і Федунець
У наших спогадах щасливих,
Є теплий промінь їх сердець
Посеред віх життя мінливих.
Хто докладав до толоки
І власну долю – неодмінно
Той справді житиме віки
В суцвітті слова – Україна!
Хмельницька обласна організація Національної спілки письменників України
