Це була людина дивовижної долі і великого таланту. За свій недовгий вік написав 11 збірок поезії. Його ноги ніколи не ходили по землі, Його руки ніколи не торкались клавіатури, ніхто ніколи не чув Його голосу. Всі свої глибокі, філософські, пророчі, світлі тексти Він набирав носом.
Юрій разом з Україною переживав усі сумні й веселі події. Був великим патріотом і світлою людиною. Умів любити світ і ненавидіти ворогів. Своїм чесним і пророчим словом вселяв людям віру в майбутнє України.
Вечір організований Київською організацією НСПУ, Комітетом зі вшанування пам’яті Юрія, та Національним музеєм літератури України.
На вечорі звучали його вірші й пісні. Вперше прозвучав один із останніх його творів — поема «Найвища суть Фатімських таємниць».
Була вручена цьогорічна літературна премія імені Юрія Тітова поетесі із Полтави Олені Савицькій.
Так є повік –
Ми в світі українці!
Своє буття окреслили давно.
Нас мордували, нищили ординці,
А ми не покорились все одно.
…І зараз нас готові розчавити
Скажені пси безбожного Кремля,
І руки кров’ю нашою умити,
Щоб котрий раз здригнулася земля.
А ми – у бій.
А ми не поодинці
Благословили єдністю безмеж.
Ми Українці, світе!
Українці!
Ти серед інших нас упізнаєш.
(«Бо ми – українці»)
Сьогодні день народження Юрія Тітова.
Уже чотири роки Його в цей день згадують друзі, рідні, шанувальники слова і, насамперед, МАМА, пані Лідія, яка жертовно присвятила своє життя талановитому синові.
Згадаймо й ми Поета і патріота Юрія Тітова.
Прокоментуєте?
