У Німеччині – близько 9750 фольклорних фестивалів, що їх відвідують на рік до 190 мільйонів людей. Фольклорне свято (так зване Кірмес, або Руммель) — це типове регіональне, засноване на звичаях, що мають давню традицію. Народні традиції бережуть як в найменших селах, так і у великих містах.
У Біберах (тут згадала нашу Бібрку – старовинне містечко неподалік Львова) районний фестиваль відбувається раз на два роки. Цьогоріч було представлено активну громаду міста та виступи фольклорних колективів.
Мер міста Гайльбронн Гаррі Мергель, який віджартовувався і щиро усміхався, сказав:
— Я думав, яке це почуття, коли перед тобою половина Біберберга, але інша половина сидить у тебе на шиї – це трохи тривожно. Так, я радий був прийти і скажу, що Біберберзький сільський фестиваль – це безперечно найкрасивіший сільський фестиваль у Гайльбронні. Оскільки мене знають як чесну людину, це може бути тому, що це єдиний фестиваль, який ми маємо у Гайльбронні. Але я думаю, це свідчить про характер бібербергців. Біберберг – це сучасний, відкритий до світу район. Так я завжди пізнавав бібербергців, і коли кажуть, що це сільський фестиваль, це дуже скромне зовнішнє твердження, і це відрізняє бібербергців. Ми маємо великі завдання в місті, я зараз не буду перераховувати всі окремо, але я вірю, що ви також це відчуваєте тут, у Біберберзі. Звичайно, ми не забуваємо інші райони. Якби потрібно було заново винайти школу, ми б прийшли до Біберберга і подивилися, як тут навчаються. Тут є дитячий садок, є школа, чудовий ігровий майданчик і басейн. Краще не може бути – чудові умови для маленьких бібербергців. Розпочнеться будівництво нових будинків у 2025 році, і багато хто вже радіє цьому. І є один герой, якого я хочу тут згадати, символ селища — бобер. Аніматор у стилізованому одязі цього потішного звіра стоїть поруч зі мною. Буде брати участь у всіх заходах свята.
Затим пані Верена, ведуча заходу, запросила мера міста відкоркувати бочку пива, спеціально підготовленої до цього свята. На очах у присутніх гер Гаррі спустився зі сцени. Зафартушився як справжній пивовар. Дерев’яним молотом ударив по крану, вставленому у бочку, з якого бурхливо запінилася бурштинова рідина. Мер власноруч вручав наповнені кухлі біберцям. Люди тішилися, споживаючи смачну ваговиту рідину. Мені також було приємно отримати частування з його рук.
Члени української громади також були готові до такого свята. Підготували своє частування для учасників фестивалю. Анастасія Козак, давній житель у Біберах, залучила активних українців до готування страв: вареників із різною начинкою, пиріжків, шарлоток, сирників та інших випічок.
Протягом двох днів німці й українці насолоджувалися улюбленими стравами. І не тільки, бо для них звучали пісні українською і німецькою мовами, які подарували прекрасні митці сцени – співачки Анна і Надія Доблер, скрипаль Замир Закиїв. Їхнє виконання тонуло в бурхливих оплесках.
Стомлені, але щасливі учасники сільського фестивалю були задоволені результатами ярмарку, бо виручені кошти підуть на допомогу захисникам. Планується допомогти пораненим Запоріжжя та додати до зібраної суми для купівлі дрона.
Чомусь саме тут спогадався Володимир Союра:
«Всім серцем любіть Україну свою
І вічні ми будемо з нею…».
Віра Марущак, письменниця, журналістка