Збірка новел Сергія Осоки «Три лини для Марії», яка щойно вийшла у «Видавництві Старого Лева», — це мандрівка історіями дитинства, дорогими для серця місцями, добре виписаними сюжетами. Про це пише bukvoid.com.ua.
Події відбуваються у різні часи, з далекими і близькими, автор чітко кадрує простір та персонажів. Змінюються сезони, палітра кольорів та емоцій, незмінними лишаються щемкі оповіді, живі діалоги, поетичні описи побуту і природи. Книжку впорядкувала літературна редакторка Наталка Фурса. В оформленні обкладинки використано картину Мар’яни Савки.
Тексти Сергія Осоки можна прожити об’ємно: відчути смаки бабусиних страв, почути шелест очерету, пробігтися забутими стежками, які ще не заросли травою остаточно… Катька, баба Явдошка, «Василь, якого не було» та інші персонажі перегукуються в оповіданнях, адже вони родичі чи сусіди, живуть на спільній території, в пам’яті автора.
Сергій Осока розповідає про роботу над виданням: «Мене ніколи не цікавило по-справжньому, в якому порядку будуть розміщені тексти. Важливий тільки момент написання. Тут зібрані новели, створені за 5 років — від 2015 до 2020, серед них мало вигадок, це – щось особисте. Найточніше визначення для моїх оповідань “приватні історії для всіх”. Все тут — з реального життя, з Полтавщини».
«В мене немає письменницьких ритуалів. Головне, щоб ніщо не заважало писати. Якщо в квартирі наді мною верещатиме дитина або за вікном деренчатиме циркулярка, тексту може й не вийти, бо нав’язливі звуки відволікатимуть. Оце й усе. Пишу в комп’ютері — і прозу, і вірші. Вже давно. Це зручно. Не сподобалося — стер. Не видно помарок, а відтак помарки не дратують. Я не думаю, що “написати художній текст” якось корелює зі словосполученням “робочий день”. У мене нема такого, щоб я виділяв на це певні години і стежив за часом. Прийшло — написав. Я зовсім, зовсім, зовсім не ремісник. Не заробляю на цьому (на жаль? на щастя?), а відтак можу почуватися вільним і робити так, як я хочу й можу. Мене не кваплять ні сайти, ні видавництва»,— додає автор.
Мар’яна Савка коментує співпрацю з письменником: «Ми з Сергієм Осокою кілька років дружимо і завжди підтримуємо одне одного в творчих проєктах. Так у нас виникло поетичне листування “вірші ночі” — і це дуже надихало до творчості. Шаную як тонкого лірика і надзвичайного новеліста. Таких дуже мало. Мені близька його друга книжка короткої прози, що з’явилася в нашому видавництві. Сергій пише про маленьку беззахисну людину з надзвичайною теплотою і любов’ю. Тож я вболівала за цю обкладинку — і риби малювала з думкою про книжку “Три лини для Марії”».
Сергій Осока — письменник, редактор, колумніст, перекладач. Родом із Полтавщини. За освітою філолог. Працював журналістом. Дебютував як автор поезії, з 2002 року член НСПУ. Лауреат літературних конкурсів, тексти відзначені «Смолоскипом», «Гранословом». У «Видавництві Старого Лева» вийшли друком поетична збірка «Небесна падалиця» і книжка короткої прози «Нічні купання в серпні».
Прокоментуєте?