У Словаччині вийшли друком українські народні казки в перекладі на словацьку

0

Сорок років тому у братиславському видавництві «Mladé letá» появився невеликий вибір українських народних казок під назвою «Múdry slávik».

Автор перекладу – Мар’ян Гевеші, автор ілюстрацій – Браніслав Стеглік. Нещодавно відбулося повернення цього цікавого видання, а з ним і повернення розумного солов’я. Громадянське об’єднання «Проти течії» (видавець «NOTA BENE») випустило ці українські народні казки у словацькому перекладі самостійною книжкою як додаток до часопису «NOTA BENE». Звичайно, перекладач той самий, але ілюструвала її Гелґа Павелкова. Ці видання спонукають нас зупинитись над таким феноменом, яким є народна казка.

Не перебільшимо, коли скажемо, що казка – справжнє диво, це золотий скарб усної народної творчості кожного народу. Казка приведе нас до міркувань про добро і зло, про чесність і справедливість, про правду і кривду. Тут сконцентровано спостереження людини за довгі роки.

І ця невеличка подорож у захопливий світ казок є світом чарівних подій. До того ж казки про тварини – це великі помічники у справах пізнання дітьми навколишнього світу. Класик української літератури Іван Франко (1956-1916) щодо цього сказав:  «Діти люблять звірів, чують себе близькими до них, розмовляють із ними і розуміють їх: от тим – те й оповіді про звірів їм такі цікаві, особливо коли ті звірі в байці ще починають говорити, думати і поводяться, як люди…» Казки не раз виступають як символ загальнолюдських моральних цінностей.

Дійсне і вигадане у казці гармонійно переплетено. Юний читач на все життя зачаровується красою слова, яке сповнене мудрістю, добром і оптимізмом. Казка – це один із найсолодших спогадів дитинства. Людина навіть у дорослому віці пам’ятає особливий настрій, який створювала казка, і те солодке очікування, коли тато чи мама будуть читати вечірню казку. Ми вже, здається, забули про домашнє читання.

Казки постійно актуальні, бо вказують на людські проблеми та їхні слабості. Вони відкривають простір для роздумів та навіть для дискусії. А юний читач, звільнивши вуздечку своєї фантазії, стає ще їхнім творцем, бо ж фантазія приносить нові й нові образи, нову уяву і нове розуміння казки.

Іван Яцканин, Словаччина

litgazeta.com.ua

Прокоментуєте?

ЗАЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ

Прокоментуйте!
Напишіть Ваше ім'я