У Сокалі відбулася поетична рандка, яка була приурочена Дню поезії

0
424

«ЧАТУЄ В ЧАСІ СЛОВО»

Таку назву мала поетична рандка, яка була приурочена Дню поезії й від­булася 23 березня у центральній пуб­лічній бібліотеці за участю поетів ЛМО «Колос». На початку зустрічі заві­дувач відділу обслуговування Тетяна Філонич наголосила, що у поезії є свій день на­род­ження, так, як і в людини, поезія має свою історію. У 1999 році на XXX сесії генеральної конференції ЮНЕСКО було вирішено відзначати Всесвітній день поезії 21 березня, який уперше святку­вався в Парижі, де знахо­диться штаб-квартира ЮНЕСКО. В Укра­їні його впер­ше відзначили в 2004 р.

…На Сокальщині теж багато творців поезії, це митці слова, яких об’єднує літературно-мистецьке об’єднання «Ко­лос». Пані Тетяна представила запро­шених гостей, а це: Любов Бенедишин, Любов Уманська, Галина Хохонь, Світ­лана Мельничук, Леонтій Литвин, Леся Гумен, Ганна Кузьмак, Надія Самсін.

Автори декламували і цитували, зачитували і слухали поезію, яка роз­чулювала, надихала, зачаровувала і лікувала… Поети читали вірші з надією і вірою в переможне майбутнє України і дякували воїнам ЗСУ за захист, за те, що можемо ось так тепло, щиро й емо­ційно з поетичним словом провести цю зустріч. Поетичні рядки були «помере­жені» музикою та піснями, які викону­вали Наталя Криштальська та Олег Багрій. Музично-пісенне обрамлення створило теплу невимушену атмо­сферу. Недарма кажуть, що поезія – це музика душі, кожна нота якої, частина твого життя, яке входить із дитинства і залишається з нами до кінця. Кожний знаходить у ній щось своє, близьке і зрозуміле. Часто поезія це – сповідь, молитва, порада, крик або шепіт душі. Вона і втішить, і розрадить… Справжнім відкриттям зустрічі стала юна авторка віршів, учениця 10 класу Сокальського ліцею №3 Мар’яна Котик.

Захід вдався на славу та тривав понад дві години. Пошановувачі пое­тичного слова встигли насолодитися і пое­зією, і спілкуванням з авторами, твор­чість яких актуальна, і на часі. Спо­діваємося, що такі поетичні читання від­будуться у книгозбірні ще не один раз. Поезія живе й житиме, доки людське серце наповнюватимуть най­тонші й най­глибші почуття.

Любов ПУЗИЧ

golosznadbugu.com

Прокоментуєте?

ЗАЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ

Прокоментуйте!
Напишіть Ваше ім'я