Уклонилися землі Василя Стефаника

0
204

Цикл святкувань 150-річного ювілею письменника-новеліста Василя Стефаника завершився в його рідному селі Русові. Про це повідомляє golos.com.ua.

На Івано-Франківщині урочисто відзначили 150-річний ювілей Василя Стефаника. Святковими заходами 14 травня в селі Русові Снятинської територіальної громади завершився цикл заходів, що відбувалися в області протягом року.

На урочистості до Русова завітали правнуки письменника Василь та Олеся Стефаники, Генеральний консул України у Кракові Вячеслав Войнаровський, народний депутат Микола Княжицький, голови облдержадміністрації Андрій Бойчук та облради Олександр Сич, ректор Прикарпатського національного університету імені Стефаника Ігор Цепенда, науковці, письменники, літературознавці, представники місцевої влади та широка громадськість.

Святкові заходи розпочалися з екскурсії в Літературно-меморіальному музеї Василя Стефаника. До створення цього інтерактивного закладу європейського рівня активно долучилися фахівці Прикарпатського національного університету. Гості відвідали садибу, де мешкала родина письменника, взяли участь у поминальній панахиді на найвищому пагорбі села, де похований видатний уродженець Русова.

Урочистою ходою святкова процесія із квітами шани рушила до центру села, де встановлено пам’ятник Василю Стефанику. Кожен із доповідачів відзначив високу роль творчості видатного майстра соціально-психологічної прози, новеліста, гуманіста і просвітителя в українській культурі. Своє вагоме слово до віншувань додали правнуки Василя Стефаника Василь та Олеся. Вони живуть у Львові з дітьми Андрієм, Остапом і Дарієм — праправнуками великого предка. Родина свято зберігає пам’ять про письменника. Часто відвідує Русів, допомагає музеєві доглядати садибу.

Від імені облради та депутатського корпусу присутніх привітав голова обласної ради Олександр Сич.

«На мою суб’єктивну думку, є три знакові події і постаті, які відображають силу нашого Прикарпатського краю. В українській загальній історії це Галич — столиця могутньої держави, в українській культурі — Василь Стефаник, в українській політичній історії — Степан Бандера. Якщо Стефаник глибоко, крізь призму справедливості відображав несправедливість щодо українського народу, то Бандера доклав максимум зусиль, аби цю несправедливість виправити. Можу лише сподіватися і бажати, аби Україна мала побільше «стефаників», які б відображали болючу правду нинішнього існування українського народу, і побільше «бандер», які б цю несправедливість поборювали», — акцентував у своєму виступі голова облради Олександр Сич.

Керівник депутатського корпусу зауважив, що задля гідного вшанування постаті Василя Стефаника ще у 2018 році обласна рада затвердила регіональну цільову програму «Відзначення в області 150-річчя від дня народження Василя Стефаника у 2021 році».

На урочистостях відбулося спецпогашення випущеної до ювілею поштової марки. У церемонії взяли участь правнук новеліста Василь Стефаник, очільники області Андрій Бойчук та Олександр Сич, керівник обласної дирекції АТ «Укрпошта» Михайло Рудий, ректор ПНУ Ігор Цепенда.

Випущено також ювілейну монету. Це один із пунктів святкування 150-річчя Василя Стефаника на державному рівні. Відповідну пропозицію вніс на розгляд парламентаріїв народний депутат Володимир Тимофійчук, адже село Русів — це його одномандатний виборчий округ № 89. Автор Постанови Верховної Ради щодо урочистих заходів — присутній 14 травня у Русові Микола Княжицький.

Того урочистого дня до Русова перенеслося й відзначення Дня Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Ректор ПНУ Ігор Цепенда у вітальному слові зазначив, що попри непростий час протягом року науковці та студенти вишу провели титанічну роботу з популяризації імені письменника. Це й книговидання, й конкурси та вікторини. Зрештою — досягнення викладачів та спудеїв на різних рівнях, що лише збільшує престиж університету, який носить славне ім’я Василя Стефаника.

До ювілею Василя Стефаника та Дня письменника в Русові розгорнула тематичну виставку обласна організація НСПУ. Книжкові скарби творів новеліста презентувала обласна універсальна наукова бібліотека. Відбулося літературно-мистецьке свято «Володар дум селянських».

Того самого дня розпочався дводенний Міжнародний науковий конгрес «Василь Стефаник і світова культура», на якому зокрема виступив із вітальною промовою Генеральний консул України в Кракові Вячеслав Войнаровський. На території родинної садиби письменника-ювіляра голова обласної ради Олександр Сич та його перший заступник Василь Гладій вручили премію імені Василя Стефаника в галузі літератури.

«…Ви заслужили своїм літературним талантом і своєю працею стати лауреатами найвищої літературної премії Прикарпаття імені Василя Стефаника. Його правнук казав, що Василь Семенович умів об’єднувати людей. До нього приходили по мудре слово, по пораду. Стефаник і сьогодні об’єднує людей. Днями він об’єднав громаду села, яка зібралася біля його пам’ятника, аби підготувати Русів до святкування. У 2018 році він об’єднав усі громади Прикарпаття, представники яких — депутати облради — ухвалили спеціальну програму на відзначення цього ювілею. Стефаник об’єднав усю Україну, адже святкування відбувається на державному рівні. Сьогодні Стефаник об’єднав нас на його батьківщині», — зазначив Василь Гладій.

У номінації «Документальна і науково-критична література» лауреатом премії став публіцист Ігор Любчик, у номінації «Проза» премію отримав письменник Іван Монолатій, а в номінації «Поезія» — поет Богдан Томенчук.

Післямова

Серед велелюдних святкувань у Русові гірчинкою стали нещодавні перипетії щодо належного транспортного сполучення зі Стефаниковим селом. Мешканці навіть пікетували обласну владу через неналежний стан дороги місцевого значення, погрожували зірвати урочистості. На щастя, влада дослухалася, і за кілька днів до урочистостей дорогу оновили.

На благоустрій Русова до ювілею 960 тис. грн виділив зі свого депутатського фонду народний депутат Володимир Тимофійчук. Важливо, що й місцева влада виконала свої обіцянки.

І ще одне спостереження — від закарпатського письменника Олександра Масляника. Він добирався до Русова здалеку. Як зазначив на своїй сторінці у Фейсбуці, «намотав двісті кілометрів, однак яких!»

«До самотнього Стефаника, який обабіч гамірної міжнародної траси Київ — Чоп тихо мріє-марить про любий Русів… Скульптор тонко поєднав простоту й велич генія. Такого Стефаника нема ніде у світі…», — написав Олександр Масляник.

Підготувала Людмила СТРАЖНИК

Івано-Франківська область

Фото надано автором

На знімку: пам’ятник Стефанику в селі Ясенів

Прокоментуєте?

ЗАЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ

Прокоментуйте!
Напишіть Ваше ім'я