Україна посіла друге місце серед всіх країн світу за масштабами виготовлення цифрових копій документів. Про це повідомили представники Державної архівної служби України на круглому столі в Укрінформі.
Протягом 2023 року українські архіви оцифрували більше, ніж 21 мільйон аркушів документів — в 17,5 раза більше, ніж до 2019 року.
Дев’ять країн-лідерів за темпами виготовлення цифрових копій архівних документів:
- Фінляндія — 34,2 млн;
- Україна — понад 21 млн;
- Німеччина — близько 21 млн;
- Ізраїль — понад 18 млн;
- Норвегія — 18 млн;
- Індія — 15 млн;
- Узбекистан — 14,7 млн;
- Велика Британія — 12,5 млн;
- Малайзія — понад 10,0 млн.
Окрім того, Україна зробила втричі більше копій порівняно з США, в 3,5 раза більше, ніж Польща, і майже в 4 рази більше, ніж Канада.
За словами директора Українського науково-дослідного інституту архівної справи та документознавства Віталія Скальського, Україну можна вважати світовим лідером за масштабами оцифрування документів, адже у Фінляндії з 2022 року більше не зберігають паперові документи.
Голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов заявив, що темпи створення цифрових копій будуть лише зростати.
«Попри війну та системне відключення електроенергії в архівних установах, ми плануємо оцифрувати щонайменше 30 млн копій документів у 2024 році», — зазначив Хромов.
Оцифровані документи доступні для перегляду на Міжархівному пошуковому порталі, на сайтах державних архівів і в комп’ютерах читальних залів в архівах.
Нагадаємо, згідно з даними Державної архівної служби, станом на 1 січня 2024 року державні архіви оцифрували 3,5 % документів і 47 % описів справ на документи Національного архівного фонду. Центральні державні архіви, що якими управляє Державна архівна служба України, оцифрували 8,8 % документів Національного архівного фонду та майже 80 % описів справ на документи фонду.
Читайте також: Не оцифроване — не існує. Діана Клочко та Ярина Винницька про новий проєкт «Ковчегу»
Чільне фото: Суспільне Івано-Франківськ