Активісти української громади Індії зняли короткий відеофільм за мотивами твору Лесі Українки «Лісова пісня» мовою гінді та представили його до відзначення у світі 150-річного ювілею з дня народження поетеси.
Про це передає ukrinform.ua із посиланням на повідомлення Посольства України в Республіці Індія.
Презентація відбувалася разом із низкою інших заходів у рамках відзначення 150-ї річниці з дня народження Лесі Українки в Посольстві за участі представників української громади Індії, працівників української дипустанови та членів їхніх сімей.
Українці Індії запропонували аудиторії невеликий уривок казки-феєрії, у якому показана перша зустріч і знайомство Мавки з Лукашем. Головні ролі у фільмі виконали Аріана Бандопадяя – Мавка, Аян Акрам – Лукаш, Афія Мазумдер та Арман Хусейн – Потерчата, Максим Мазумдер – Лісовик. Ідея відео належить Марині Акрам і Наталії Поліхи.
Зауважимо, що переклад «Лісової пісні» на мову хінді 2016 року здійснив викладач Інституту філології, директор центру мови гінді й індійської літератури Юрій Ботвінкін. Редактор перекладу – Анаміка Брагті. Мовою гінді Мавку звати Ванпарі (Лісова фея), Лісовика – Ванрадж (Лісовий король), Русалку – Джалпарі (Річкова фея).
Носіїв мови гінді понад 400 мільйонів, вона посідає четверте місце у світі.
Цікаво, що ще 1992 року Мрідула Гош – історик-міжнародник, політологиня, журналістка – переклала «Лісову пісню» мовою бенгалі. Вона запевняє, що драма показує існування на грані реального і має відповідності в індійському (бенгальському) фольклорі.
Так, Мавка в бенгальському епосі з’являється як Мая – ілюзія або тимчасове сприйняття духа, Русалки – порі або Джолопорі – ефірні створіння, Потерчата – Гарано-дхон: діти, що бувають втрачені, є загубленим скарбом.
Додамо, що учасники заходу з нагоди ювілею Лесі Українки також розповіли про цікаві та маловідомі факти із життя поетеси, декламували її вірші. А поетеса Марина Акрам презентувала власний переклад мовою гінді твору Л. Українки «Стояла я і слухала весну …».
