Пам’ять класика української літератури, етнографа та драматурга Олекси Стороженка вшанували в Білорусі з нагоди 214-ї річниці від його дня народження та поклали квіти на могилу письменника від консульства України в Бресті.
Про це повідомляє пресслужба консульства, передає ukrinform.ua.
Як зазначається, у 2017 році за рахунок коштів державного бюджету України стараннями консульства України в Бресті та української громади на місці поховання письменника (Тришинське кладовище у місті Брест) було виконано реставраційні роботи.
Майбутній український письменник, драматург, етнограф, криміналіст народився 24 листопада 1806 р. у с. Лісогори Чернігівської області в сім’ї дрібного поміщика, відставного армійського офіцера Петра Стороженка.
Його дитячі роки пройшли в селищі Великі Будища в Полтавській області. Після гімназії Олекса вступив на військову службу. Величезне враження на молодого Стороженка справило знайомство з Миколою Гоголем. Згодом в ньому прокидається пристрасть до письменництва. Безліч цікавих фактів про контакти з Гоголем буде викладено в есе «Спогад».
Однак Стороженко не поспішав залишати військову службу. Майже 30 років свого життя він присвятив армії, пройшовши шлях від унтер-офіцера до поручика драгунського полку. А під кінець служби Стороженко займав пост старшого офіцера при штабі кавалерійського корпусу.
Багато переміщаючись по хуторах Південної і Західної України, Стороженко збирав фольклор і життєві історії від місцевого населення. Ці відомості і стали основою його творів в майбутньому.
У 1857 році виходить унікальний роман письменника «Брати-близнюки», де характерно подані український побут і традиції. З 1861 року він веде розділ в журналі «Основа», де пише виключно українською мовою.
У 1868 році Стороженко йде у відставку, зберігши за собою ранг дійсного статського радника. Він селиться на хуторі біля містечка Берест-Литовську, сучасного Бреста на території Білорусії. Письменник із задоволенням займався садом, не міг ні дня прожити без рибалки. Вечорами він грав на віолончелі, малював, ліпив з глини. Місцеві жителі часто збиралися в його дворі, щоб послухати читання автором своїх творів і унікальні спогади, які Стороженко викладав дуже проникливо і доступно.
Найвідоміші твори О.Стороженка: гуморески «Вуси», «Голка», п’єса «Гаркуша», роман «Брати-близнюки», повість «Марко Проклятий», міфологічний твір «Закоханий чорт».
До смерті письменника спричинилася прикра пригода. Повертаючись одного разу пізнього жовтневого вечора додому, Стороженко впав із кладки в холодну воду, пошкодив ногу, застудився і 18 листопада 1874 р. помер. Поховано письменника на Тришинському кладовищі в Бересті.
З 1924 по 1935 роки у Бресті діяла приватна українська семикласна школа ім. Олекси Стороженка під опікою товариства «Просвіта». Крім загальноосвітніх предметів викладалися релігія, українська і польська мови, каліграфія, історія і географія рідного краю. Школу відвідувало близько 60 дітей.
Фото: brest.mfa.gov.ua
Джерело: «Українська літературна газета»