***
Якою я тебе згадаю, Україно,
У снах прозорих, в непрозорій млі?..
Які ж то нелюди в містах твоїх ходили,
все нищили, та стерти не змогли.
Якою я тебе побачу, Україно?
Зсивілим сумом на сирій землі.
Де в кожнім серці страчена людина
як пам’ять та, яку не вберегли…
Якою, моя мила Україно,
Мене зустрінеш в пеклі перехресть?
Тебе живою клали в домовину
За віру, гідність, людяність і честь!
Якою радістю пригорнеш, Україно,
Тих, хто вже визволив і сонце, і зірки?
Твої герої бились до загину,
І їхня доля — мов полин гіркий…
Якою, моя вільна Україно,
Тебе побачать сотні дітлахів,
Що од війни гуртом пташиним линуть
Світ за очі, та бережуть свій спів?..
Побачимося, матінко-Вкраїно,
Дай Божих сил звитяжному човну!
Щоб возз’єдналась знову вся родина,
Яка зборола прокляту війну!
Прокоментуєте?
