Василь Клічак: «Хай не стогнуть від бомб поля…»

0


* * *
Він сох на сіні. Пам’ятаєш
той запах давніх юних літ?
Тепер його ти обриваєш,
цей липовий духмяний цвіт.

Бджола летить над головою.
Так тихо. П’янко тій бджолі.
І враження, що із тобою
найзатишніш їй на землі.

І ця трава, і ці дерева,
і пса в траві вертлявий хвіст
вмістила ця пора червнева.
І хто про неї оповість?

Тобі б хотілося, звичайно,
якби не скупчення тривог,
що налітають враз нагально
то вчотирьох, то вдесятьох…

28 червня 2022

ДО ПЕСИКА
 
Ти знаходиш собі укриття
під ліщиною чи під яблунею.
В чому сенс убачаєш життя,
друже з пильністю неослабною?
Спека в холод тебе жене.
Як приємно від того холоду!
І вона, як війна, промине.
Не дай Боже зазнати голоду.
Хай не стогнуть від бомб поля.
Хай тебе не лякають вибухи.
Хай у небі тобі здаля
літаки уявляються рибами…
 
29 червня 2022

 

Прокоментуєте?

ЗАЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ

Прокоментуйте!
Напишіть Ваше ім'я