У майбутньому дослідники хочуть отримати ДНК художника і вивчити його особистість.
Вчені з Італії знайшли предків і нащадків великого художника і вченого Леонардо да Вінчі по чоловічій лінії, аж до нинішнього, 21 покоління. Надалі дослідники хочуть отримати ДНК художника, а також вивчити його особистість і підтвердити справжність творів, повідомляє «Naked science».
Да Вінчі був позашлюбним сином нотаріуса П’єро і селянки Катерини. Офіційно він ніколи не був одружений, не мав стосунків і дітей. Але у художника було 22 зведених брата, завдяки чому нащадки да Вінчі можуть жити досі.
Тепер же Алессандро Веццозі та Аньезе Сабато представили результати дослідження, яке охопило 700 років. Воно показує спадкоємність прямої чоловічої лінії від батька до сина в родині да Вінчі, починаючи з діда й закінчуючи 14 живими нащадками через 21 покоління.
П’ять гілок сходять до батька Леонардо (п’яте покоління, (1427-1504)) і зведеного брата Доменіко (шосте покоління). Починаючи з 15-го покоління дані збирали вже більш ніж по 225 людях, інформацію брали з історичних документів у державних і приватних архівах, а також із прямих звітів, наданих нащадками, що вижили, які співпрацювали з вченими.
Кілька років тому вченим удалося встановити особи 35 живих родичів Леонардо, зокрема, по жіночій лінії. В основному це було непрямі нащадки. Серед них, наприклад, володар премії «Еммі» Франко Дзеффіреллі, який помер в 2019 році. Сучасні нащадки да Вінчі живуть по всій Італії, найстаршому з них 85 років, а наймолодший народився в 2020 році.
Дослідникам вдалося простежити за Y-хромосомою, яку батьки передають синам: вона залишалася майже незмінною протягом 25 поколінь. У найближчі місяці геном нащадків збираються проаналізувати за допомогою порівняння Y-хромосоми з ДНК предків у давніх і сучасних похованнях. У результаті вчені хочуть реалізувати проєкт із дослідження ДНК самого Леонардо да Вінчі.
Такі дослідження важливі, оскільки на даний момент особистість художника все ще оповита таємницею. Після підтвердження ДНК да Вінчі можна буде дізнатися про походження батьків майстра, чим він харчувався, чи був шульгою, чи страждав від захворювань тощо.
Відновити ДНК художника дуже складно, оскільки на даний момент точне місце його поховання невідоме. Його поховали в церкві Святого Флорентина в 1519 році. За часів революції XVIII століття церкву знесли. У 1863 році письменник і літературний критик Арсен Уссе, який займався інспекцією провінційних музеїв Франції, отримав дозвіл на розкопки цього місця. Він знайшов останки з бронзовим перснем на одному пальці, світлим волоссям і фрагментами каменю з написами, які, як уважається, утворювали слова «Леонардо да Вінчі». На срібному щиті, знайденому поруч із кістками, був зображений безбородий Франциск I — король Франції з 1 січня 1515 року, в роки життя да Вінчі.
У 1874 році тіло перепоховали в каплиці Сен-Юбер, на табличках, що супроводжують поховання, французькою та італійською написано, що це «передбачувані останки» да Вінчі. Пізніше стало відомо, що Уссе зберіг для себе пасмо волосся і перстень. А в 1925 році його правнук продав реліквії американському колекціонерові Гарольду К. Шіглі.
У 1980 роках останки купив інший колекціонер із США. Саме він зв’язався з вченими в 2016 році після того, як вони опублікували перші результати дослідження нащадків да Вінчі.
