Багато років поспіль поети і просвітяни Верхньодніпровська вшановують Великого Кобзаря не тільки в день його народження, а й 22 травня, у той день, коли Тарас Григорович на віки вічні упокоївся на рідній українській землі.
Ось і цього дня, у 160-ту річницю перепоховання Тараса Григоровича, зібралися поети й просвітяни біля пам’ятника українському Провидцю і Генію.
Після покладання квітів до пам’ятника та виконання Гімну України учасниками зібрання, місцеві поети Іван Демченко та Володимир Фоміч декламували свої поезії, присвячені національному герою і символу України. Володимир Прищепа, голова районного об’єднання «Просвіта», розповів присутнім, що Тарас Григорович, мандруючи Україною, побував у нашому місті.
Автор цих рядків декламував вірша Тараса Шевченка «Розрита могила». Його поет написав під враженням першої подорожі в Україну, розпочатої у травні 1843 року. Імовірно, що під час цієї подорожі Тарас Шевченко і побував у Верхньодніпровську.
Здавалося, що травневий яскравий і сонячний день, а на додачу й квітучі каштани на проспекті біля пам’ятника теж складали шану Великому Кобзарю.
Євген Безус, член НСПУ
