Чернівецьке «Видавництво 21» представляє читачам дебютний роман сценариста та режисера-документаліста Іллі МАКАРЕНКА «Магнум». Про це повідомляє day.kyiv.ua.
Події роману відбуваються в сучасному Лісабоні, але головний герой, він же оповідач, намагаючись розгадати таємницю літнього португальця Алберту, занурюється в події, пов’язані з Революцією Гвоздик та її учасниками й сучасниками, а історія, яка розпочиналася як оповідь про пошук себе та свого місця у світі, перетворюється на детектив.
На ідею роману Іллю Макаренка надихнула сама Португалія, в яку він приїхав з метою віднайти себе. Як зауважив автор: «Почав писати спочатку просто про поїздку, про українців в Португалії, а потім одного разу, коли їхали з приятелем мостом, що названо на честь дати Революції Гвоздик «Міст 25 квітня», дізнався потроху і про саму революцію, і про «Рух Капітанів», і про Опір. Наступного візиту побіг у музей Опору, і там мене пробрало. Тоді я вирішив розбавити теми «себе» і «наших за кордоном» побутом, культурою та історією Португалії. Так і з’явилася окрема сюжетна лінія (саме через неї роман можна назвати детективом) про Революцію Гвоздик». Очевидно, що читачі простежать певні аналогії з революційними подіями в Португалії 1970-х і в Україні кілька років тому – насамперед на рівні людської мотивації і впливу на долі.
Міркуючи про стильові особливості роману, його літературна редакторка Олександра БОЙЧЕНКО підкреслює: «Перше слово, яке спадає на думку, – живий. «Магнум» – надзвичайно живий текст, у якому герої говорять, як живі люди (ну добре, трохи ми їх відредагували). Часом це – суржик, часом – унікальна португальсько-українська говірка, яку винайшли і якою послуговуються українські мігранти в Португалії. Особисто для мене це дуже позитивний момент, адже такому текстові набагато легше вірити, в нього просто і приємно занурюватися. Також хочеться зазначити, що загальний тон роману – дуже непретензійний, без пафосу та зайвої драми, але водночас «Магнум» – глибокий, проникливий і щирий».
У романі «Магнум» багато світла, повітря, відкритого простору. Читач разом із героями здійснить мандрівку Лісабоном, скелястим узбережжям Атлантичного океану, довідається не лише про історію політичну, а й історію культури Португалії, її традиції, ментальні особливості португальців і, звісно, про життя українських заробітчан, які уже також стали складовою колориту цієї країні. Багатьом цей твір буде цікавим, близьким і потрібним не лише через осмислення теми еміграції та революційну складову, а й можливістю зупинятися, насолоджуватися побаченим. «Якщо брати вкупі все те, що сприяло написанню книги – пригоди, питання еміграції, стосунки, історія, подорожі, – каже автор, – то книга має зацікавити доволі широку аудиторію. Адже ми всі за останній рік сильно «зголодніли» за подорожами, літаками, океаном, Європою. Я думаю, кожен у цій книзі знайде для себе щось особисте. Любителям сімейних драм узагалі дуже раджу».
Олександра Бойченко, ділячись думками про те, чому і кому варто прочитати роман, також відзначила його епікурейську складову: «Магнум» варто прочитати хоча б тому, що в часи закритих кордонів і пандемії це – чи не найближча до реальності можливість потрапити в Лісабон і закохатися в нього. Причому неважливо, бували ви вже там чи ні – у будь-якому разі, саудаде (питомо португальське відчуття світлого суму, властиве, зокрема, пісням фадо – ДД) вам гарантоване. Роман справді дає змогу відчути, яке це місто – а воно прекрасне. Тому читати варто мандрівникам (у найширшому розумінні слова), шанувальникам історії і вина та й усім, кому хочеться приємного, захопливого українського читання».
Дмитро ДЕСЯТЕРИК, «День»
