Сонце щедро обдаровує киян гарячим промінням. Літо в розпалі. А в літературній вітальні музею збираються любителі книг на традиційну поетичну вечірку «Поезія з присмаком кави».
Цього разу за філіжанкою кави відбувся творчий вечір «Поезія з присмаком прози і проза з присмаком поезії» Олеся Ільченка, відомого поета і прозаїка, сценариста, журналіста, києвознавця.
Поціновувачі творчості пана Олеся знають, що кожна зустріч із ним у музеї – це читання нових текстів, це подорож по Києву за сюжетами його книжок, це відкриття таємниць нашого міста і його жителів, – читачі стають «шукачами туманів…».

Під час цієї зустрічі ми долучилися до нових поетичних і прозових творів письменника. Слово про творчість Олеся мала надзвичайно цікава і відома нам науковиця НАН України Тетяна Рязанцева – докторка філологічних наук, провідна співробітниця Інституту літератури імені Тараса Шевченка. Пані Тетяна – дослідниця української та світової поезії XVII, XIX, XX століть. Під час аналізу творчості Олеся Ільченка Тетяна Рязанцева зауважила, що книга «Деякі сни, або Київ, якого немає» хоч уже і давненько відома нам, та «не втрачає читацького інтересу і нині».

Сьогодні, під час російсько-української війни, Олесь Ільченко написав нову поетичну збірку, яка ще чекає свого видання. Презентація деяких поезій із неї відбулась під час зустрічі. Ці тексти – віддзеркалення життя наших сучасників-українців, що нині розкидані по всьому світу, на чужині. Учасники літературного вечора схвильовано сприймають нові вірші, у них з’являється чимало запитань щодо творчості пана Олеся.
Музейники цікавились новою сторінкою у його житті – викладацькою роботою пана Олеся в українській школі в Женеві, де він мешкає нині.

На завершення зустрічі Олесь Ільченко читав нові твори, а далі були спілкування, автографи, побажання переможного Миру!
Прокоментуєте?