18 січня ц.р. на 70-му році життя відійшов у вічність відомий український письменник-перекладач Олексій Логвиненко.
Олексій Потапович Логвиненко народився 31 березня 1946 року в селі Товмач Шполянського району Черкаської області у простій селянській родині. У 1970 році закінчив факультет іноземних мов Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка. Працював коректором, редактором, завідувачем редакцією зарубіжної літератури, заступником головного редактора в українських видавництвах «Дніпро» і «Веселка» та журналі іноземної літератури «Всесвіт». У 1993-1998 роках – один із засновників і виконавчий директор видавництва «Основи». В останні роки працював заступником головного редактора журналу «Київ».
Закінчивши відділення перекладачів, Олексій Логвиненко усе життя присвятив цій важливій справі. Він вільно володів німецькою та англійською мовами, а тому фахово і на високому художньому рівні перекладав на українську кращі зразки світової літератури – у його перекладах окремими виданями вийшло понад 40 романів та повістей іноземних авторів. Лише за останні роки були видані: Г. Грас «Бляшаний барабан» та Ф. Дюрренматт «Правосуддя», Ю. Трайбер «Синє озеро сьогодні зелене», К. Функе «Чорнильне серце», Дж. Д. Селінджер «Ловець у житті», Ф. Кафка «Оповідання» та багато інших.
Праця перекладача була високо оцінена – О.П. Логвиненко нагороджений літературною премією імені Миколи Лукаша за переклад роману К. Рансмайра «Останній світ» (1993 р.), літературною премією Відомства Федерального канцлера Республіки Австрія за переклад твору Норберта Еліаса «Процес цивілізації» (2003 р.), премією Імені Максима Рильського за високохудожні переклади творів зарубіжних авторів (2006 р.).
Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким Олексія Потаповича Логвиненка. Вічна тобі пам’ять, наш дорогий побратиме.
Київська організація НСПУ,
Національна спілка письменників України
