Володимир Коскін. Двома рядками. Поезія

0

* * *
Усе живе і мертве має свою тінь.
От тільки у живого – тінь жива.

* * *
Оскільки вночі я набагато гірше бачу,
я ночами набагато краще чую.

* * *
А дерево в тумані натякає,
Що озеро із серця витікає…

* * *
У променях світанку і річки
можна стояти лише лицем до душі.

* * *
Блакитні чобітки хвиль
чалапають берегом у наше дитинство.

* * *
Стовпи на пероні гудуть про розлуку,
Дерева над річкою співають про кохання.

* * *
Ніч. Відзеркалено небо в калюжах-віконцях.
Місяць то є кишенькове дзеркальце сонця.

facebook.com

Прокоментуєте?

ЗАЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ

Прокоментуйте!
Напишіть Ваше ім'я