Як народилася «кулишівка», який вигляд мають перші видання «Чорної ради»: творчість Пантелеймона Куліша

0

На 125 роковини смерті Пантелеймона Куліша історики, колекціонери та поціновувачі його творчості зібралися у маєтку Білозерських «Ганнина Пустинь». У селі Оленівка на Чернігівщині він провів останні роки, там його і поховали.

Історик Андрій Ковальов показує третє видання «Чорної ради» Пантелеймона Куліша. Надруковане воно двома мовами, бо літературна українська була тоді заборонена.

Як народилася “кулишівка”, як виглядають перші видання “Чорної ради”: творчість Пантелеймона Куліша

ФОТО: «Суспільне. Чернігів». «Чорна рада» російською мовою

Рідкісні видання роману до 125 роковин смерті письменника презентували в історико-меморіальному музеї у селі Оленівка на Чернігівщині. Примірник, що вийшов друком у Коломиї у 1928 році, один із найвідоміших. Надрукований українською, бо Коломия тоді була частиною Польщі. У 1955 році українською видали у США для представників діаспори.

Як народилася “кулишівка”, як виглядають перші видання “Чорної ради”: творчість Пантелеймона Куліша

ФОТО: «Суспільне. Чернігів». «Чорна рада» українською мовою

«Чорна рада» — перший український історичний роман, який відтворює однойменну подію 1663 року. Над ним Пантелеймон Куліш працював 13 років, періодично повертаючись до рукописів та редагуючи їх. Відомо про шість рукописів українською та три — російською мовами, розповідає керівник Центру дослідження життя і творчості Пантелеймона Куліша Олесь Федорук.

«Куліш, коли писав «Чорну раду», це вже не мова Квітки, це не мова Котляревського, який писав бурлескною і травестійною мовою. І це не мова була селян. Він сам казав, що я намагався писати так, як говорила би старшина. Тобто, це мова інтелігенції».

Як народилася “кулишівка”, як виглядають перші видання “Чорної ради”: творчість Пантелеймона Куліша

ФОТО: «Суспільне. Чернігів», Маєток Білозерських «Ганнина Пустинь»

Олесь Федорук говорить, напрямки діяльності Куліша були різноманітними. Він і поет, і прозаїк, і літературний критик, і фольклорист, і мовознавець. Він першим почав перекладати європейську класику українською, зокрема 13 п’єс Шекспіра, а також Біблію, однак завершити не встиг.

Наприкінці 1850-х Пантелеймон Куліш створив власний правопис — «кулішівку», та зміг його популяризувати.

«Ми б могли писати українською мовою, але російськими літерами. І таке могло бути. Тобто, завдячуючи Кулішеві, ми такі, які є сьогодні», — каже Олесь Федорук.

Повного зібрання творів Пантелеймона Куліша досі не існує. Над цим працюють у Центрі дослідження життя та творчості письменника при Інституті літератури НАН України. Увесь творчий доробок письменника планують вмістити у щонайменше 40 томів.

Тетяна Крижева

suspilne.media

Прокоментуєте?

ЗАЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ

Прокоментуйте!
Напишіть Ваше ім'я