Понад 20 мільйонів книжок за рік списали бібліотеки України в межах дерусифікації. З полиць услід за «русскім кораблем» пішли твори авторів, які підтримують російську агресію. А також книжки, надруковані в підсанкційних видавництвах і ті, які закликають до міжнаціональної та релігійної ворожнечі.
Анастасію до бібліотеки в Дніпрі привели часті відключення світла. Каже, за відсутності інтернету читання – хороший спосіб провести час. Від початку повномасштабного вторгнення для себе вирішила, що читатиме лише українською.
«Треба цінити українську мову, українських поетів та українську літературу», – наголосила відвідувачка бібліотеки Анастасія.
У міській бібліотеці кажуть, попит на українські книжки від початку повномасштабного вторгнення зріс на понад 10%. На російськомовну літературу попит досі є, але книги поволі прибирають із полиць.
«Міністерство культури і інформаційної політики дало нам рекомендацію щодо актуалізації російськомовної літератури. Підлягає перегляду література, видана в російській федерації. Це література, яка закликає до скиненення Незалежності, яка пропагує силові органи російської федерації, державні символи росії, її державний устрій», – зауважила директорка Дніпровської міської публічної бібліотеки Юлія Бардукова.
Цю літературу спершу вилучають із відкритих фондів, а згодом списують і здають у макулатуру. Так бібліотечний фонд міста торік зменшився на понад 20 тисяч примірників. Складніша ситуація в наукових бібліотеках. Українськомовних аналогів багатьох досліджень, надрукованих у підсанкційних видавництвах, у їхніх фондах просто немає.
«В науковому трішки не вистачає технічних видань, саме більш це пов’язано з хімією, фізикою, науково-технічних видань, оскільки так склалося, що багато робіт було при радянському союзі написано і їх потрібно було б українізувати, для того, щоб ми могли ними користуватися і в сучасності», – запевнив проректор з наукової роботи Дніпровського національного університету ім. О. Гончара Олег Маринков.
Це значно полегшило б і процес навчання, розповідає студентка Вікторія Греськів. Дівчина здобуває освіту на 3 курсі факультету енергетики. Каже, шукати інформацію в російськомовних виданнях їй незручно.
«На жаль, може таке статися, що підручник російською мовою і все. Доводиться читати, вивчати. Але коли викладач просить доповісти, навіть якщо викладач може вказати російський підручник, усе одно треба переходити на українську. Робити переклад», – пояснила студентка Вікторія Греськів.
У бібліотеці Дніпровського національного університету, до якої зазвичай ходить Вікторія, понад 60% фонду – наукові видання. Вилучати кожне з них треба виважено, каже директорка бібліотеки.
«Треба обов’язково проаналізувати кожне видання, може, навіть із залученням фахівців тематики. Лише потім списувати. Але цей процес ми розпочали. Ми кожного року від 10 до 20 тисяч списуємо. Але цього разу ми плануємо більше списати літератури», – розповіла директорка наукової бібліотеки Дніпровського національного університету ім. О. Гончара Людмила Лучка.
Студентка Вікторія Греськів підсумувала: «Я вважаю, що російська – це вже застаріла програма. Вона не завжди якісна і доброчесна в нашому повсякденному житті, тому потрібно від неї відмовлятися».
Відмовляються від російськомовної літератури не лише бібліотеки, а й любителі книжок. Російськомовні видання збирають волонтери та здають їх на макулатуру, а виручені кошти переказують на потреби ЗСУ.
Вікторія Ковальова, Олександр Пронський, Дніпро, «5 канал»
5.ua
Прокоментуєте?
