З 2013 до 2020 року кількість перекладених за кордоном назв українських книжок зросла від приблизно 48 до 153. Про це розповідає «Читомо» з посиланням на короткий огляд продажів прав на українські книжки за кордон Українського інституту книги.
За даними УІК, у 2013 році кількість закордонних перекладів українських книжок не досягала й 50-ти назв. У 2014 році відбулося незначне зменшення, але, починаючи з наступного, 2015 року, обсяг проданих за кордон прав стабільно зростав до 2018 року.
Серед найактивніших покупців українських книжок за останні 7 років:
- Болгарія (143 назви);
- Китай (98 назв);
- В’єтнам (61 назва);
- Польща (47 назв);
- Словаччина (41 назва);
- США та Чехія (по 30 назв).
За цей час у світі було видано понад 830 перекладів з української.
- Серед перекладів — твори як уже відомих українських письменників (Сергій Жадан, Андрій Кокотюха, Юрій Андрухович, Юрій Іздрик), так і молодих авторів — Мирослава Лаюка, Олесі Яремчук, Тамари Горіха Зерня.
- Найпопулярнішими авторами стали Романа Романишин та Андрій Лесів (творча майстерня «Аґрафка») з 12 перекладами художніх творів, за ними йдуть Оксана Була та Марія Жученко з творами для молодшої аудиторії (по 11 публікацій в кожної авторки), потім Катерина Міхаліцина із серією «Хто росте» (8 публікацій).
- Серед авторів художньої літератури та нонфікшн лідером став Сергій Жадан із 5 закордонними виданнями, після нього йдуть Олег Сенцов з 4 проданими ліцензіями та Оксана Забужко з 3 творами, виданими у США. Окрім того, серед перекладів фігурують і видання класиків (Марко Вовчок, Микола Бажан).
Зростанню попиту на український продукт можуть бути різні, зокрема:
- зростання видимості України в інформаційному просторі якому сприяли революція, анексія АР Крим, війна на Сході України, серіал HBO «Чорнобиль»;
- формування українського книжкового ринку як самостійного насамперед через часткове припинення торгових відносин із Росією, а також завдяки формуванню мовного ринку, захищеного законодавством;
- зростання попиту на український, (у т. ч. культурний) продукт на внутрішньому ринку і тренд підтримки власного виробника на тлі політичних подій 2014 року;
- разом із національною, зросла і міжнародна активність видавців, зокрема щодо представлення української літератури і книги на престижних міжнародних ярмарках.
У висновках дослідники зазначають, що критично важливою для просування української літератури за кордон є посилення державної підтримки. Окрім того, існує потреба у визначенні ключових країн / мовних ринків для перекладів вітчизняних авторів.
Підготували огляд Ірина Бєлкіна, Ірина Батуревич.
