Жителі Кіровоградської області знімають та викладають у соціальні мережі відео, на яких вони читають поезію Євгена Маланюка. Роблять це в рамках акції, організованої обласною бібліотекою імені Дмитра Чижевського до 125-річчя поета. Про це «Суспільному» розповіла працівниця книгозбірні Лариса Семенова.
Для участі в акції потрібно зняти власне відео, використовуючи поезію чи фрагмент твору Євгена Маланюка, викласти відео з хештегом #ЄвгенМаланюк125 на своїй сторінці у соціальних мережах Facebook, Instagram чи Telegram або надіслати на електронну адресу бібліотеки. Відео, зі слів Лариси Семенової, відео можна відзняти у бібліотеці – у відділі обслуговування користувачів.
Коротка біографія Євгена Маланюка
Євген Филимонович Маланюк народився 20 січня (за старим стилем) 1897 року в сучасному Новоархангельську Голованівського району Кіровоградської області.
З 1906 по 1914 рік навчався в Єлисаветградській реальній гімназії.
1914 року вступив до Петербурзького політехнічного інституту, який не закінчив через початок Першої світової війни. Маланюка мобілізували до Армії Української Народної Республіки. У роки війни закінчив Київську військову школу, служив офіцером у царській армії. Після поразки УНР назавжди виїхав з України.
1920 року опублікували його перший вірш.
Потрапивши у табір у польському Каліші, зосередився на поезії.
Восени 1923 року переїхав до Чехословаччини, де став лідером «Празької школи поетів»– об’єднання українських поетів, які виїхали з країни після встановлення на її території радянської влади.
1924 року закінчив Подєбрадську академію, отримав диплом інженера, працював за фахом у Польщі.
У 1925році у Подєбрадах (Чехословаччина) вийшла поетична збірка Євгена Маланюка «Стилет і стилос», у 1926-му у Гамбурзі вийшла книжка ”Гербарій”.
1929 року Маланюк очолив у Варшаві літературне угруповання «Танк».
Протягом 1930-1939 pоків у Парижі та Львові виходили збірки «Земля й залізо», «Земна мадонна», «Перстень Полікрата».
У 1945 році Маланюк опинився в Західній Німеччині, де став членом Мистецького українського руху.
1949 року переїхав до Сполучених Штатів Америки, де прожив до самої смерті.
У 1951-1966 pоках вийшли його збірки «Влада», «Поезії в одному томі», «Остання весна», «Серпень», поема «П’ята симфонія», два томи есеїстики: «Книги спостережень».
У 1958 році Євген Маланюк став почесним головою об’єднання українських письменників «Слово».
16 лютого 1968 року письменник помер у передмісті Нью-Йорка.
Павло Іванов
Прокоментуєте?