У заході взяли участь: Михайло Сидоржевський – голова Національної спілки письменників України; Павло Мовчан – секретар НСПУ, голова Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка; Олександр Божко – секретар НСПУ; Сергій Куліда – секретар НСПУ, головний редактор газети «Літературна Україна»; Леонід Тома – головний редактор журналу «Харків».
Розпочав конференцію очільник НСПУ Михайло Сидоржевський. Він звернувся до історії і зазначив, що 28 червня 1991 року Міністерство юстиції України зареєструвало НСПУ як творчу організацію. Незадовго перед цим, у квітні 1991 року, відбувся X письменницький з’їзд, де Спілка письменників України відокремилася від радянського Союзу письменників. Згодом, 1997 року, вона набула статусу Національної спілки.
Михайло Сидоржевський зауважив, що в контексті сучасності НСПУ як організація, попри всі негаразди, є життєздатною і такою, що розвивається та рухається вперед. У стінах Будинку письменників відбуваються мистецькі заходи, які презентують творчість не лише сучасних українських письменників, але й композиторів і художників, а також проводяться конференції, фестивалі, налагоджується плідна співпраця із зарубіжними країнами, а найголовніше – до Спілки письменників долучається молодь, яка в майбутньому складе кістяк сучасної української літератури.
Він також повідомив, що до 30-річчя НСПУ вже підготовлена потужна мистецька програма, яка включає в себе різноманітні заходи, виставки, друк письменницького довідника і буклета, виготовлення ювілейної медалі тощо.
Голова Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка, секретар НСПУ Павло Мовчан зазначив, що НСПУ тісно пов’язана з боротьбою за незалежність України, адже саме в стінах Будинку письменників наприкінці 1980-х років зародився Народний Рух України, а відтак Спілка тоді стала своєрідним каталізатором прогресивних думок і їхніх утілень щодо української державності й незалежності. Тому що письменник через оптику мови заломлює внутрішній і зовнішній світ і фіксує словом те важливе й нагальне, що повинно мати своє продовження й розвій.
Він зауважив, що саме в стінах НСПУ народжувались прогресивні думки й формувалось осердя української національної інтелектуальної еліти.
Павло Мовчан зазначив, що потрібна меморіалізація НСПУ через створення фільму про її історію.
Згадуючи Український Інститут книги як важливу й дуже потрібну інституцію, Павло Мовчан звернув увагу, що її можливості потрібно використовувати на повну потужність – якомога більше видавати книжок українських класиків, а також не забувати про величезну спадщину літератури української еміграції. Має бути створена національна програма відродження України, а роль письменника у створенні української держави потрібно донести до молоді. До того ж держава має гідно опікуватися добробутом письменників і не залишати творчу особистість напризволяще.
Письменник, перекладач, секретар НСПУ Олександр Божко зауважив, що за 30 років існування НСПУ відбулося безліч епохальних змін. По суті, за цей час українська література з провінційної (якою вона була за часів СРСР) перетворилася на літературу, яка цікава у світі, про яку хочуть знати, яку хочуть вивчати й досліджувати. Відірвавшись від СРСР, Україна змогла відкрити й відкриває світу свою багатющу культуру, і це має відбуватися саме за належної підтримки держави. Дуже важливо, зазначив він, щоб українську культуру у світі пізнавали крізь книжки і фільми. Аби заповнити інтерес до нашої культури – маємо перекладати гідні твори, де відбивається українська душа. Тому влада повинна належно дбати про культуру і підтримувати письменників, щоб вони не залишалися сам на сам зі своїми проблемами, які є загальнонаціональними.
Головний редактор газети «Літературна Україна», секретар НСПУ Сергій Куліда нагадав, що наступного року газета «Літературна Україна» святкуватиме свій 95-річний ювілей. Він розповів про проблеми, які переживає найдавніша літературна газета України. Хоча зауважив, що вже оновлено сайт газети і зроблено чимало, щоб наповнити бюджет видання коштами. Найважливіше, сказав він, не забувати про письменників, які потребують матеріальної допомоги, дбати про тих, хто в цьому має потребу. І про це має чути держава.
Головний редактор журналу «Харків» Леонід Тома розповів про українську літературу Харківщини – регіону, який межує з ворожою агресивною Росією. Він зауважив, що часом ми перебуваємо в інформаційному вакуумі, а тому про багатьох талановитих письменників, на жаль, мало відомо широкому загалу. Найважливіше, щоби письменник перебував у сфері видимості, щоби був налагоджений потужний інформаційний зв’язок із громадськістю.
Пресслужба НСПУ
Прокоментуєте?
