19 листопада 2017 року на 76-му році життя помер талановитий український поет, письменник, один із зачинателів «Київської школи поетів», дисидент Василь Рубан.
Нелегкий шлях стелився у його житті. В 1972 році відбулися арешти української інтелігенції — восени був арештований і Василь Рубан. Під час слідства жодних свідчень по справі і своїх знайомих не давав. На противагу від інших заарештованих, яких судили за «антирадянську агітацію і пропаганду», йому інкримінували статтю «зрада Батьківщини» (15 років або розстріл) — за організаційну діяльність, з метою повалення існуючого ладу. Суд присудив: «примусове лікування», а це «страшніше, ніж у тюрмі. Бо з тобою роблять що завгодно», — згадував відтак В.Рубан. У вересні 1972-го його кинули до Дніпропетровської спецпсихлікарні. Провів шість років та два місяці в тюрмах і спецпсихотюрмах, де в різний час зустрічався з Леонідом Плющем, Анатолієм Лупиносом, Миколою Плахотнюком та іншими дисидентами.
Після виходу на волю побачили світ його твори: книжка віршів «Химера», роман «На протилежному боці від добра», книжка «Берегиня» (Бережа), романи «Помирав уражений проліском сніг» і «Любиш — не любиш». Василь Рубан — лауреат літературних премій Євгена Маланюка та Василя Симоненка.
Василь Рубан був незламним борцем і повік залишиться талановитим письменником. Висловлюємо щирі почуття родині покійного.
Київська організація НСПУ
